ВАКС скасував закриття справи про формулу «Роттердам плюс»

Читать на русском
Антикорупційний суд задовольнив скаргу представника потерпілого на закриття скандальної справи стосовно посадовців НКРЕКП.

Вищий антикорупційний суд поновив розслідування справи про формулу «Роттердам плюс» і поновив слідство у кримінальному провадженні.

Таке рішення 27 жовтня ухвалила слідча суддя ВАКС Оксана Олійник, повідомляє «Слово і діло» з посиланням на трансляцію суду.

«Скаргу Центру протидії корупції – залишити без задоволення. Скаргу АТ «Нікопольський завод феросплавів» – задовольнити. Постанову прокурора про закриття кримінального провадження 52017000000000209 («Роттердам плюс» – ред.) – скасувати. Рішення оскарженню не підлягає», – оголосила суддя.

Як відомо, 27 серпня прокурор САП Віталій Пономаренко вирішив закрити справу про формулу «Роттердам плюс» в частині оголошених підозр. Пізніше у прокуратурі прокоментували це рішення, а Національне антикорупційне бюро вирішило його оскаржити до виконувача обов'язків керівника САП Максима Грищука та генеральної прокурорки Ірини Венедіктової. Водночас, нещодавно НАБУ отримало нову експертизу за делу «Роттердам плюс», яка підтвердила 39 млрд грн збитків від впровадження формули. Після чого експерт, яка провела це дослідження, заявила про тиск на неї.

Паралельно з цим закриття справи оскаржив один із заявників – колишній народний депутата та ексзаступник генерального прокурора Віктор Чумак. Проте Вищий антикорупційний суд у задоволенні його скарги відмовив. Наразі апеляцію на це рішення розглядає апеляційна палата ВАКС.

Нагадаємо, за версією слідства, генеральний директор ДТЕК Мережі Іван Гелюх і ще один менеджер ДТЕК Борис Лісовий за попередньою домовленістю з ексголовою НКРЕКП Дмитром Вовком, колишнім членом Нацкомісії Володимиром Євдокімовим, заступником начальника управління енергоринку НКРЕКП Тарасом Ревенком і начальником відділу цього управління Володимиром Бутовським завчасно до ухвалення формули «Роттердам плюс» обговорювали можливість її впровадження. Спочатку формулу нібито планували застосувати лише на те вугілля, яке доставляють в Україну портами.

Проте кількість такого вугілля становила приблизно 130 тисяч тонн на рік із загального обсягу вугілля такої марки, яке використовують на ТЕС, в 25,5 млн тонн. Пізніше всі вищезгадані особи дійшли згоди застосовувати цю формулу на весь обсяг вугілля, що було запропоновано посадовцями НКРЕКП на засіданні 28 січня 2016 року. Вже 3 березня того ж року посадовці Нацкомісії після одержання дозволу з АМКУ забезпечили розгляду порядку денного, де було питання формули «Роттердам плюс», яку затвердили на тому засіданні. Попередня експертиза встановила нібито 18,87 млрд грн завданих збитків від впровадження НКРЕКП цієї формули, оскільки від неї отримала надприбутки група компаній ДТЕК, яка займала частку в тепловій генерації в 70%-80%.

Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.

Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps

ЧИТАЙТЕ у VIBER

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал