Локдаун 2.0: три сценарії виходу України з жорсткого карантину

Читать на русском
Олександр Радчукполітолог

Головна тема останніх днів – коли запровадять жорсткі карантинні обмеження. Останні повідомлення у ЗМІ свідчать, що повний локдаун припадатиме на традиційно святкові для українців дати – починаючи від 24 грудня напередодні святкування католицького Різдва, закінчуючи серединою січня 2021 року.

Утім, офіційних дат ще не затверджено: найімовірніше, про них стане відомо під час щотижневого засідання Кабміну, яке відбудеться 2 грудня. Так чи інакше, в уряді обіцяють попередити українців щонайменше за тиждень перед тим, як оголошувати повний локдаун.

Потреба таких заходів зрозуміла – кількість хворих та смертність від коронавірусу постійно збільшується. На думку міністра охорони здоров’я Максима Степанова, карантин «вихідного дня» не дав того очікуваного ефекту щодо зменшення кількості хворих, на який розраховували в уряді. Тож, жорстких обмежень не уникнути.

Питання лише в тому, чи зможе країна знайти оптимальний баланс між двома ключовими загрозами – з одного боку, досягти скорочення кількості хворих і зменшити масштаби поширення пандемії, з іншого – остаточно «не вбити» економіку. Спробуємо спрогнозувати три основні сценарії виходу із карантину, як вони позначаться на епідеміологічній ситуації, економіці та політиці.

Сценарій надзвичайного стану

Одним із найбільших ризиків жорсткого локдауну може стати зупинення достатньої кількості податкових надходжень від підприємців, особливо це стосується малого та середнього бізнесу. Їм доведеться згортати свою діяльність щонайменше на місяць. А це відсутність достатніх надходжень до бюджету, збільшення кількості безробітних. На жаль, компенсаторні механізми навряд чи зможуть стати рятівним колом для більшості малих та середніх підприємств.

Перехід до тотального карантину: чи достатньо ресурсів для локдаунуУ ситуації із коронавірусом влада змушена балансувати між негативними сценаріями, вважає експерт.

Якщо ж ситуація погіршиться не лише в економіці, а й у епідеміологічному плані – громадяни можуть почати відверто саботувати карантинні обмеження. Це стосується як і пересічних громадян, власників бізнесу, так і місцевих органів влади, на яких ляже найбільше навантаження з організації та дотримання жорстких карантинних заходів.

Саме за такої ситуації центральна влада може піти на досить неоднозначний крок із запровадженням режиму надзвичайного стану із усіма можливими непередбачуваними наслідками. За такого сценарію усе більше побоювань викликає стан вітчизняної економіки та можливість влади самотужки, без звернення по додаткові кредитні запозичення упоратися із ситуацією. Такий сценарій небезпідставний, про подібні настрої частково свідчать і дані нещодавнього соціологічного опитування Центру «Соціальний моніторинг». Так, на запитання «Чи вважаєте ви, що Україна здатна впоратися із коронавірусною епідемією без допомоги інших країн світу», 62,3% респондентів дали негативну відповідь і лише 20,7% вірять, що кризу вдасться подолати самотужки.

У політичному плані протистояння між центром та регіонами може лише посилитися, зростуть ризики відставки уряду та дострокових парламентських виборів. Звісно, є ймовірність гучних акцій протестів, як стихійних, так і цілком спланованих зусиллями опозиційних політичних сил.

Сценарій помірного одужання

Загалом, за оцінками епідеміологів, жорсткі карантинні обмеження можуть дати результат у мінус 30-40% скорочення темпів захворюваності від дати початку локдауну. Про таку тенденцію свідчить і міжнародний досвід. До кінця третього тижня другого загальнонаціонального локдауну, оголошеного у Великій Британії для припинення другої хвилі заражень коронавірусом, кількість нових випадків захворювань упала на 30 відсотків.

Тотальний карантин: чи варто зупиняти роботу громадського транспортуЕксперт впевнений, що питання роботи транспорту на цьому етапі боротьби з епідемією є другорядним ‒ навантаження на медичну систему залишається надмірним.

Оголошуючи локдаун влада сподівається зменшити навантаження на медичну сферу, а значить – створити сприятливі передумови, щоби епідеміологічна ситуація не була загрозливою до моменту початку масового щеплення населення. Щоправда, спрогнозувати терміни появи та можливого початку антивірусної вакцинації передбачити не може ніхто. Різні розробники та науковці припускають, що ефективний препарат може з’явитися не раніше березня-квітня 2021 року.

З іншого боку, за задумом уряду, збіг періоду жорсткого локдауну із новорічними святами не повинен суттєво позначитися на економічних показниках. Проте подібний розрахунок може бути цілком реальним, якщо мова йде лише про найманих працівників, проте малий бізнес, ритейл та індустрія розваг традиційно саме у період новорічних свят мали чи не найбільші прибутки. Тож з цієї точки зоруекономічних наслідків не уникнути, хоча і катастрофи не станеться.

А от у політичному аспекті, у разі більш сприятливого другого сценарію, влада може показати свою ефективність та попри виклики, не зазнати суттєвих репутаційних втрат. Хоча не виключено, що ротацій в уряді не уникнути.

Сценарій «по третьому колу»

Нарешті третій, не менш можливий варіант розвитку подій, сценарій «відтермінування». Він можливий, якщо після закінчення другого локдауну в Україні в цілому зменшиться кількість хворих, проте не так суттєво, як очікують у МОЗ. Тобто українці знову розпочнуть ділову активність усередині січня, а економіка, хоч і зазнає збитків, проте буде спроможною відновити свої потужності у найближчі місяці.

Карантин через коронавірус: в яких країнах обмеження жорсткіші ніж в УкраїніЖорсткий карантин уже зараз діє в Німеччині, Франції, Британії. У Грузії від 28 листопада запроваджують локдаун.

За такого сценарію третій локдаун ‒ лише питання часу. Адже цілком ймовірно, що без щеплення кількість хворих та смертність від коронавірусу дійде до нинішніх показників значно швидше – за 1,5-2 місяці. Тож, у такому разі доведеться вдатися або до вкрай непопулярних заходів, або вигадувати нові способи обмежити поширення вірусу.

У політичному плані такий сценарій однозначно означатиме відставку уряду, проте не одразу після локдауну, а навесні 2021 року. Цілком ймовірно, що подібний сценарій, якщо новий Кабмін не зможе впоратися із локалізацією пандемії та економічними викликами, таки зумовить чергову політичну кризу вже восени наступного року. І хтозна, чи обмежиться вона лише перезапуском парламенту, чи, можливо, зумовить більш тектонічні зміни для нашої держави.

Олександр Радчук, спеціально для «Слово і діло»


Підписуйтесь на наш аккаунт в Telegram, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал