Найбільш очікувані та важливі вибори 2020 року добігли кінця, але поки що світ чекає остаточних результатів. Було чимало побоювань щодо відтермінування оголошення переможця через голосування поштою, та попри це, з виборами Америка впоралась. Лишилось головне питання: коли назвуть переможця. Поки ж популярним залишається жарт, що результати волевиявлення 143 млн людей у США можуть обробити швидше, ніж голоси 10 млн українців на місцевих виборах.
Чому все так затяглося? І чий голос є вирішальним?
Важливо розуміти, що дані, які озвучуються зараз, не дуже близькі до реального результату. Зараз рахують голоси звичайних американців, і якщо у кандидата є хоча б половина підтримки у тому чи іншому штаті, на електоральній карті штат позначається синім, де лідирує Байден, або червоним, де перемагає Трамп. Найбільша інтрига нині – у Джорджії (16 голосів колегії виборників) та в Неваді (6). Після закриття дільниць почали автоматичний підрахунок голосів, а деякі штати лише тоді почали опрацьовувати бюлетені, відправлені поштою.
Шляхи до перемоги Байдена УЖЕ виглядають простішими та реалістичними
Ще у середу здавалось, що Трамп демонструє кращу динаміку, але згодом відрив у ключових штатах поступово зменшився, а у деяких – лідерство взагалі перейшло опоненту! Зокрема, у штаті Мічиган.
Байден зараз уже фактично має 264, тому що Аризону майже підрахували, і він там лідирує. До речі, може стати першим демократом з 1996 року (коли обирали на другий термін Клінтона), який переміг у цьому штаті. До слова, Аризона взагалі принесла демократам цілих два сюрпризи. На місце покійного сенатора, прихильника України, Джона Маккейна, не переобрався республіканець. Удова Маккейна агітувала голосувати за Байдена, тому ці 11 голосів від Аризони поки що несподівано дають саме віцепрезиденту часів Обами більш комфортну перевагу.
Виявилось, що попри застереження щодо масштабності голосування поштою, виклик полягає не в самій обробці бюлетенів, а у мінімальній різниці між кандидатами. До вечора середи у Вісконсині, де кампанія Трампа хоче ініціювати перерахунок, різниця становила 0,3%. Але важливо, що перерахунок не є судовою тяганиною, яка, якщо і матиме місце, то поки лише на рівні верховних судів штатів. А судді верховних судів штатів обираються, а не призначаються президентом.
Загалом, попри невизначеність щодо фінальних цифр, зрозуміло, що соціологія знову виявилася неточною, а може й зіграла на користь Трампа, створивши демократам бульбашкову ілюзію можливої розгромної перемоги. Як на виборах президента, так і до обох палат Конгресу США.
600 голосів у Джорджії вирішують долю світу
Станом на зараз очевидно, що ці вибори особливі: вони вчергове демонструють велич традиційного федеративного адміністрування волевиявлення, а отже щодо уніфікованого підходу до всіх штатів не може бути й мови – саме тому голосування у 2020 році таке непередбачуване.
Зараз на перший план виходить не різниця в голосах, а саме омріяні для кандидатів голоси колегії виборників. У цілому на сьогодні справа не стільки у самому голосуванні поштою, скільки у законодавстві окремих штатів щодо адміністрування виборів. У деяких з них на час написання матеріалу різниця мінімальна. Але що таке мінімальна різниця на президентських виборах у США? Внизу видно, що у штаті Джорджія різниця станом на 10 годину п'ятниці за Києвом становить лише 600 голосів на користь чинного президента. Зараз цей штат ключовий, адже там підраховано 99% бюлетенів.
Є інший сценарій, якщо Байден все ж перемагає у Неваді, де утримує лідерство, то до 264 він додає 6, набирає заповітні 270 і врешті стає 46-м президентом США.
Звичайно, ще має пройти формальне і неформальне голосування самих 538 виборників 14 грудня, і цей результат має затвердити вже у січні Сенат, але орієнтовна картина може бути зрозуміла вже незабаром.
Обидва штаби можуть бути незадоволені. Фактично, отримуємо паритет двох Америк. Міська агломерація віддала перевагу центристу Байдену, а передмістя залишилось за Трампом. І хоча на загальній карті здається, що червоного більше, і перемагає Трамп, популярне голосування знову за синіми лібералами. Байден набирає уже зараз на 4 млн голосів більше за Трампа. Авжеж, через рекордну явку, та, хай там як, 4 млн це багато навіть для Штатів.
Підсумок – фактично 49,5% на 49,5%, НЕ на користь Америки
Справа в тому, що вибори проходили також і до Палати представників (нижня Палата Конгресу) та на третину мав бути оновлений Сенат.
Незалежно від того, хто стане президентом, немає ознак, що одна з двох основних партій отримає контроль над обома палатами Конгресу на додачу до Білого дому. Станом на зараз у Палаті демократи можуть утримати більшість, хоча і з меншим запасом, порівняно з 2018 роком, а у Сенаті навпаки – республіканці поки не програють свої критично важливі місця.
Система стримувань та противаг
Сенат особливо важливий одразу з кількох точок зору: по-перше, це підтримка у голосуваннях за законодавчі ініціативи тієї чи іншої партії, затвердження послів, що актуально для офіційного Києва й досі, а також ухвалення оборонного бюджету, де прописані санкції проти РФ, зокрема. І не менш цікаве: якщо раптом Трамп переобирається – на що мало шансів, але все ж є, – а демократи отримають у своє розпорядження Сенат, можливий навіть реальний імпічмент з відстороненням президента. Демократи навряд чи втратять таку можливість.
Абсолютно дзеркальний сценарій можливий і для Байдена, але скоріш за все у 2022 році, коли будуть уже наступні вибори до Конгресу. Це і є та сама система стримувань та противаг, яка унеможливлює узурпацію влади президентом.
Цікаво, якщо у Сенаті раптом буде по 50 мандатів демократів та республіканців. Тоді віцепрезидент США, незалежно від того, буде це Майк Пенс чи Камала Гарріс, як головуючий у Сенаті матиме право вирішального голосу. Таких прецедентів за останній час не було, тому якщо таке трапиться, це вчергове покаже, що реальна підтримка обох партій майже однакова кількісно.
Загалом, навіть якщо Трамп програє, він залишає Байдену свою Америку з рекордною кількістю лояльних консерваторам служителів Феміди. Також, скоріш за все, у червоних залишається більшість в Сенаті, тож Байдену не буде надто легко. Після інавгурації 20 січня 2021 року президент-демократ не розпочне діяльність у «власній країні». йому доведеться змиритися зі спадковістю опонентів та з реальністю, в якій опинились Штати.
Владислав Фарапонов, асоційований експерт Kyivstratpro, випускник Wright State University, Ohio (США), спеціально для «Слово і діло»
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»