Америка Байдена: портрет виборця та 5 фактів про його кампанію

Читать на русском
Владислав Фарапоновексперт-американіст

Менш як за добу до виборів американська преса де-факто уже пропонує масу сценаріїв розвитку подій після перемоги Джо Байдена на президентських виборах у США. ЗМІ встигли навіть обговорити членів його можливої майбутньої адміністрації. Але чи справді Байден виграє? І якщо йому вдасться перемогти, то хто його виборець і яку Америку пропонує світові Байден?

Читайте також сьогодні на «Слово і діло» колонку Владислава Фарапонова про те, хто і як може переобрати Дональда Трампа.

1. Байден − не Обама, але від цього не легше.

Джо Байден у великій американській політиці з 70-х років, тривалий час був сенатором від невеликого штату Делавер, двічі до цього прагнув стати кандидатом у президенти, та, зрештою, провів два терміни президента Барака Обами з префіксом «віце». Виглядає як біографія типового американського представника істеблішменту, але чи не з подібних причин 4 роки тому програла Клінтон?

Здавалося би, той факт, що Байден був другою особою в державі, може дозволяти впевнено прогнозувати його політику за всіма напрямками. Але ні: світ, та й Америка, зокрема, надто змінились із січня 2017 року, коли Обама та Байден передали Білий дім Трампу з Пенсом. Однозначно непросто визначити, в чому Америка стала іншою за якимось трафаретом, але помітно: рівень поляризації у суспільстві дуже високий. Це, з одного боку, зумовлено двопартійною системою, а з іншого − самими партіями та їхнім протистоянням: взаємними обвинуваченнями та пошуком компроматів одне на одного.

Обама йшов на вибори з меседжем «Hope» (надія), його віцепрезидент обрав доволі схожий емоційний слоган «Restoring America’s Soul» (відновити душу американської нації). Обаму часто звинувачують у тому, що зосередившись на внутрішній політиці, проведенні реформи медичного страхування, об'єднанні країни, на зовнішній арені він не показав від США рішучих кроків. Це прихильники Трампа закидають демократам та Обамі найбільше. Оскільки Байден негласно відповідав саме за зовнішню політику, то, в тому числі, відповідальність за втрату Криму Трамп покладає на Байдена не менш ніж на Обаму.

2. Виборець Байдена в 2020 не голосує за Байдена.

Парадоксально, але це факт: на праймеріз у демократів спочатку було аж 24 кандидати! І те, що Байден отримає номінацію, стало зрозуміло лише в другій половині березня цього року. Величезна розпорошеність кандидатів від Демпартії не могла дозволити навіть за опитуваннями «перемагати» Трампа. З вересня 2019 до березня 2020 року Трамп лідирував у полах проти всіх кандидатів від Демпартії! І це попри імпічмент, який застосували лише вчетверте за всю історію. Виборець Байдена прийде голосувати за нього не тому, що у захваті від Джо, а тому що: або ненавидить Трампа, або дивись попередній пункт.

Виборці демократів, незалежно від лідера партії в цілому, це: середній та робочий клас, члени профспілок, кольорове населення, молодь, мігранти, представники релігійних спільнот та сексуальних меншин. Це лише перелік основних груп підтримки демократів. Але чи готові вони всі віддати голос за немолодого та не дуже харизматичного Байдена? Найбільш важливе питання для його кампанії.

Вибори в США: електоральна підтримка Трампа та БайденаДжо Байден випереджає Дональда Трампа за результатами опитувань. Підтримка Трампа не перевищувала 46 відсотків, а підтримка Байдена не опускалася нижче 47 відсотків.

Мабуть, молодь усе ж буде ключовим електоратом Байдена, адже, зазвичай, ліві американці до 30 років раніше підтримували Берні Сандерса, Оказіо Кортез чи Елізабет Воррен, а не центриста Байдена. Серед молодої аудиторії також можливий великий перетік голосів з боку незалежних виборців (ті, що не зареєстровані з жодною партією). Але це не означає, що молодь не підтримує Трампа і вся піде голосувати за Байдена. Хоча, наприклад, одне з опитувань від Politico та Morning Consult демонструє, що молодь у США йде за трендом і голосує за того, кого підтримує більшість.

Є ще одна група електорату, яка дійсно може принести перемогу Байдену (за певних умов): це молода частина афроамериканського населення та жінки. Слід розуміти, що за той самий сегмент електорату відчайдушну боротьбу веде Трамп. Є теорія, що кандидатам слід змагатися лише за білу молодь та середній клас так званого «Midwest» (Середнього Заходу), але не варто настільки звужувати сегмент досліджуваного електорату, враховуючи таку полярність кандидатів. Питань у цьому контексті лише два: чи буде високою явка саме у штатах середнього заходу і кому врешті віддадуть перевагу?

3. Партнер Байдена у перегонах, Камала Гарріс − один з ключів до перемоги.

Якби Байден обрав на посаду кандидата у віцепрезиденти когось іншого після протестів BLM, то навряд чи міг би сподіватися на таку підтримку афроамериканців (принаймні, за опитуваннями). Американська політика найвищого рівня за останній рік втратила у змістовності, але набула епатажності та символічності. Тому цього разу саме Камала Гарріс є тим необхідним символом для кампанії самого Байдена. Вона – виходець із бідної родини мігрантів, своєрідне уособлення американської мрії та успіху, а отже, й надія для решти менш успішних американців. До того ж, вона є чинним сенатором від найбільшого за населенням штату – Каліфорнії. В електоральному вимірі системи голосування це означає, що Каліфорнія дає найбільшу кількість голосів колегії виборників – аж 55. Оскільки демократи традиційно забирають у свою скарбничку саме цей штат зі 55 голосами, це дало змогу кандидату на посаду віцепрезидента проводити передвиборчі мітинги в інших штатах.

4. Статистика випадків інфікування та смерті грає за Байдена, але не економіка.

Це було яскраво помітно на дебатах, коли Трамп був змушений виправдовуватися, чому в США така масштабна епідемія. З таких позицій виступати на дебатах завжди легше опозиційній партії, що Байден і показав. Трамп навіть сам жартував, що він збудував потужну економіку, а коронавірус усе зруйнував. Проблема для Байдена на сьогодні полягає в тому, що козирів, крім кількості жертв від коронавірусу, у нього не залишилось. Економіка майже відновилась, загальнофедерального локдауну не було, рівень безробіття також зменшується. З таких позицій і заради перемоги Байден має демонструвати впевненість, що він зможе, як кажуть американці, «handle the crisis», тобто впоратися із ситуацією. Поки що конкретних планів від нього принаймні на зараз немає.

5. Схоже, що шлях до перемоги Байдена відкритий та однозначний, але це не так.

Виборча система колегії виборників цього разу може як ніколи продемонструвати свою вагу: кожен штат має значення, і кожен голос буде важливим. Кожен штат дає різну кількість голосів, пропорційно до кількості населення. Всього таких виборників 538, а саме: 435 членів Конгресу + 100 сенаторів + 3 представники округу Колумбія, Вашингтон. Саме такий склад має репрезентативна електоральна картина США.

Популярне голосування в Америці нічого не вирішує, (2016 рік наочно це довів) – треба перемагати у більшості штатів і набирати 270 з 538 голосів. Чи може це зробити Байден? Теоретично – так, але і Трамп може. Не слід забувати і про вибори до Конгресу та на третину оновлений Сенат, де демократи змагаються за утримання більшості у Палаті та здобуття більшості у Сенаті. Тож, чи може кампанія Байдена повністю уніфікувати себе з партією демократів, яка не демонструвала єдності останнім часом – найважливіше питання, яке має поставити собі штаб кандидата у президенти найпотужнішої держави світу.

Владислав Фарапонов, асоційований експерт Kyivstratpro, випускник Wright State University, Ohio (США), спеціально для «Слово і діло»

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps


Підписуйтесь на наш аккаунт в Telegram, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал