В ОГП прокоментували затримку із процедурою екстрадиції Бахматюка

Читать на русском
В Офісі генпрокурора повідомили, що антикорупційна прокуратура не надала деякі документи, необхідні для екстрадиції українського олігарха.
Олег Бахматюк

Офіс генерального прокурора не направляє запит про екстрадицію українського олігарха Олега Бахматюка через відсутність документу, який підтверджує законність оголошення підозрюваного у міжнародний розшук.

Про це повідомляє пресслужба ОГП.

«28 серпня Офіс генпрокурора запросив висновок Спеціалізованої антикорупційної прокуратури щодо обґрунтованості ухвалених процесуальних рішень у цьому кримінальному провадженні. 21 вересня такий висновок надійшов до профільного Департаменту. Однак, у цьому документі не було відображено відомостей про законність постанови про оголошення підозрюваного у міжнародний розшук. Через це ОГП наразі запитано інформацію від САП про законність цього процесуального рішення та очікується відповідь», – інформують у відомстві.

Також в Офісі генпрокурора повідомили, що Інтерпол відмовився оголошувати в розшук Бахматюка на запит НАБУ і САП через невідповідність підготовлених матеріалів правилам організації. Як стверджують в ОГП, НАБУ і САП пішли шляхом запиту про видачу особи в Україну для притягнення до кримінальної відповідальності на підставі Європейської конвенції про видачу правопорушників 1957 року.

«Тому ОГП, у разі відповідності всіх документів нормам КПК України та міжнародних договорів, забезпечить подальше скерування клопотання про видачу підозрюваного до компетентних органів іноземної держави», – запевняють в Офісі.

За даними журналіста «Слово і діло», вказаний запит про екстрадицію Бахматюка ОГП розглядає з 15 червня. Водночас, як стверджують джерела, українське Бюро Інтерполу так і не направило запит про розшук українського олігарха до центрального бюро Інтерполу.

Нагадаємо, НАБУ і САП повідомили Бахматюку про підозру в організації заволодіння 1,2 млрд грн рефінансування НБУ. Пізніше апеляційна палата Вищого антикорупційного суду заочно взяла його під варту. Слідство з'ясувало, що в жовтні 2014 року ВіЕйБі банк, віднесений до категорії проблемних банків, звернувся до НБУ з клопотанням надати йому стабілізаційний кредит під заставу нерухомого майна. Хоча ВіЕйБі банк не подав всіх необхідних для цього документів (як програму фінансового оздоровлення банку, спрямовану на вирішення впродовж терміну користування стабілізаційним кредитом проблем ліквідності, поліпшення структури активів, дохідності, рентабельності тощо), правління Нацбанку, всупереч вимогам законодавства, надало позитивну відповідь.

При цьому вартість нерухомості, переданої в заставу НБУ, завищили майже в 25 разів шляхом складення підроблених звітів про оцінку. Експертиза під час досудового розслідування встановила, що реальна вартість заставленої нерухомості становить 72,62 млн грн попри 1,8 млрд грн, заявлених ВіЕйБі банком. Тим не менше, знаючи про завищену вартість заставного майна та відсутність усіх необхідних документів, службові особи НБУ надали 1,2 млрд грн стабілізаційного кредиту ВіЕйБі банку. Це на додачу до раніше вже отриманих від Нацбанку та не повернутих 3 млрд грн кредитів.

За 40 днів по тому, у листопаді 2014 року, НБУ визнав ВіЕйБі банк неплатоспроможним. Стабілізаційний кредит у 1,2 млрд грн, отриманий від НБУ терміном на два роки, ВіЕйБі банк не повернув.

Водночас адвокати Бахматюка стверджують, що дві інші офіційні експертизи підтвердили правомірність оцінки заставного майна ВіЕйБі банку. А обставини отримання третьої, яку використовує НАБУ, встановлюють слідчі Державного бюро розслідувань за фактом складання можливого завідомо неправдивого висновку експертом.

Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.

Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: