Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що нульове або одноразове декларування в Україні запровадять у 2020 році. Про це він сказав під час пресконференції з нагоди 100 днів роботи нового Кабміну. Наприкінці травня президент України Володимир Зеленський запевнив, що законопроект про одноразове декларування готовий і буде переданий до Ради. «Слово і діло» розбиралося, коли запровадять амністію капіталів, хто має заповнювати декларацію та що в ній треба буде вказувати.
Що таке нульова декларація?
Нульова декларація – це механізм легалізації доходів, який дає змогу задекларувати всі доходи, отримані до певної дати, та сплатити з них податок.
Таке декларування мало б розкрити всі активи, що належать фізичним особам як приватна власність. Коли подається така декларація, можна не вказувати джерела походження і вартість задекларованих активів.
Відзначимо, що так звану амністію капіталів не слід плутати із податковим терміном «нульова звітність», коли платник податків у певний період не вів господарської/підприємницької діяльності але все одно має про це відзвітувати.
Якщо йдеться про податкову амністію, то фізична особа має бути звільнена від юридичної відповідальності за порушення податкового законодавства, що мало місце до заповнення так званої нульової декларації.
Коли розпочнеться податкова амністія?
Спроби запровадити податкову амністію були за урядів Яценюка й Гройсмана, до Верховної ради подавалися законопроекти, які не отримували підтримки нардепів. Надати можливість українцям почати з чистого податкового аркуша обіцяв Володимир Зеленський у своїй передвиборчій програмі.
Зрештою прем’єр Денис Шмигаль озвучив більш-менш конкретні терміни: «Нульова декларація – ми плануємо робити це цьогоріч».
Що треба вказувати в нульовій або одноразовій декларації?
Шмигаль повідомив, що в одноразовій декларації необхідно відобразити:
активи фізичної особи у вигляді валютних цінностей;
цінних паперів;
рухоме і нерухоме майно;
об'єкти незавершеного будівництва, частки (паї) у майні юридичних осіб;
інші майнові та нематеріальні активи як в Україні, так і за кордоном.
Громадянин повинен на свій розсуд вказати дохід, який був витрачений на вищезазначене майно, але з якого не було сплачено податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) і сплатити податок нижче звичайної ставки – 9%.
Після завершення кампанії нульового декларування податкова повинна все перевірити.
Що передбачає законопроект про податкову амністію?
Законопроект щодо запровадження так званого нульового податкового декларування наразі погоджується між всіма гілками влади і буде представлений найближчим часом. Про це 16 червня 2020 року повідомив голова комітету Верховної ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
Нардеп розповів, що передбачає цей законопроєкт.
«Детальніше: 5% – загальна ставка декларування, 9% – якщо активи перебувають за кордоном або якщо гроші перебувають за кордоном, 2,5% – якщо гроші вкладаються в державні облігації внутрішньої позики. Буде, якщо я не помиляюся, 9 місяців на декларування. Амністія – справа добровільна, ніхто нікого примушуватиме», – зазначив Гетманцев.
При цьому депутат уточнив, що одноразове декларування навряд чи встигнуть запровадити до осені.
Хто має подавати одноразову декларацію?
За словами Гетманцева, декларування буде добровільною справою. Хіба що будуть внесені якісь поправки під час ухвалення законопроекту.
Власне, добровільне нульове декларування було умовою всіх законопроектів щодо податкової амністії. З одного боку, це правильне рішення, з іншого – таке вибіркове декларування навряд чи матиме сенс у масштабах всієї країни.
У 2015 році була спроба ухвалити певний податковий компроміс, але зрештою ідея «нульової декларації» була визнана провальною саме через те, що звільнення та гарантії, які були запропоновані державою, не несли в собі всеосяжного характеру.
Тобто, зізнавшись у чомусь одному, особа не отримувала можливості «обнулити» відповідальність за ухилення від сплати всіх видів податків та за всі види претензій кримінального характеру, які могли б бути висунені до неї.
Досі було незрозуміло, як впроваджувати податкову амністію в реальні правовідносини між суспільством та державою, тому всі попередні законодавчі ініціативи не були проголосовані.
До того ж наразі для чиновників, суддів та народних обранців є спеціальний орган – НАЗК, який мав би перевіряти інформацію щодо невідповідностей у їхньому майновому стані. Але поки що контроль за звичайними деклараціями, м'яко кажучи, недосконалий. Що вже казати про питання загального декларування доходів. Для цього необхідні дороговартісні електронні системи обліку, на які в країни немає коштів.
Раніше «Слово і діло» писало, що ідея запровадження нульового декларування перебуває в топ-10 найочікуваніших змін у 2020 році.
Також ми розбиралися, що обіцяли змінити політики в податковому законодавстві.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»