Українці не люблять вирішувати спірні питання в суді, бо, на жаль, через неправомірні рішення деяких суддів у людей закріпилася думка, що виграє той, хто більше заплатить. Усі чули про голову Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка та його підлеглих, які наразі є фігурантами гучного кримінального провадження. Хоча юристи переконані, що через купку недоброчесних служителів Феміди тінь падає на весь суддівський корпус.
Поки фахівці намагаються захистити імідж суддівської влади, українці вже винесли свій вердикт – тільки 9% опитаних соціологами людей зверталися до суду по допомогу, коли вона була їм потрібна. До того ж кілька років тому в Україні суттєво зріс судовий збір і перш ніж подати позов, людині вже треба викласти чималу суму, не знаючи, як вирішиться її питання. «Слово і діло» поговорило з адвокатом Юлією Вагою про те, чи є можливість не сплачувати судовий збір та коли дають розстрочку на його сплату.
«На сьогодні за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір судового збору становить 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат. Тобто від 1 тисячі 600 гривень до 240 тисяч гривень», – пояснила Юлія Вага.
Тобто судитися в Україні – дороге задоволення. Щоправда, є категорії громадян, які можуть звільнятися від сплати судового збору або просити суд про відстрочення виплати. Як пояснила адвокат, до таких категорій належать військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Також суд може вирішити звільнити від судового збору позивача, якщо предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.
«Якщо позивач звертається до суду з відповідним клопотанням, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору, враховуючи майновий стан сторони. Така відстрочка може тривати, поки відбувається судове засідання. Якщо позивач виграє суд, то всі судові витрати має сплатити сторона, що програла», – пояснила Юлія Вага.
Юрист наголосила, що юридичні особи, навіть якщо вони надають підтвердження певних фінансових труднощів, не можуть бути звільнені від судового збору чи отримати його відстрочку.
«Закон «Про судовий збір», ст.8, передбачає, що суд за клопотанням позивача, враховуючи його майновий стан, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. При цьому розмір судового збору не повинен перевищувати 5% розміру річного доходу позивача – фізичної особи за попередній календарний рік. Як бачимо, йдеться про позивача-фізичну особу. Іншого закон не передбачає», – підкреслила юрист.
Можна зробити припущення, що для суб’єкта господарювання визначальним під час звернення до суду є фінансова спроможність сплати судового збору та висока ймовірність отримати його компенсацію відповідачем.
Судова практика вказує на те, що судді відмовляють юридичним особам у звільненні або відстрочці оплати судового збору, в тому числі й державним структурам. Зокрема, якщо подивитись в Реєстрі судових рішень на рішення Касаційного господарського суду у складі Верховного суду протягом останніх двох років, у відстроченні судового збору було відмовлено Головному управлінню ДФС у м. Києві, ТОВ «Шляхове будівництво «Альтком», ДП «ДЕВЗ» та іншим.
Тут всі юридичні особи є рівними перед законом. Але, за словами Юлії Ваги, трапляються випадки, коли судді порушують усталену судову практику, чим підривають довіру до судової системи.
«Як приклад, можна навести рішення, ухвалене суддею Господарського суду міста Київ Тетяною Ващенко у справі про стягнення збитків, яким позивачу – юридичній особі ТОВ «АВС» – надано відстрочку в сплаті судового збору в сумі 54 тисячі 670 гривень 63 копійки до постановлення судового рішення в справі», – розповіла юрист.
Як зазначила Юлія Вага, при цьому суддя послалася на ст. 8 закону «Про судовий збір». Однак, як зазначалося вище, цей закон врегульовує питання відтермінування сплати судового збору виключно для фізичних осіб.
«У рішенні судді йдеться, що позивач подав клопотання «у зв`язку з тяжким фінансовим становищем заявника», який надав суду підтвердження своїх доводів. Отже, суд дійшов висновку про існування обставин, що передбачають можливість звільнення позивача-юридичну особу від сплати судового збору всупереч закону, на який послалася суддя», – зауважила юрист.
Дивно, що раніше суддя, як і її колеги, неодноразово відмовляла юридичним особам у відтермінуванні сплати судового збору, посилаючись саме на ст. 8 закону «Про судовий збір». Зокрема, суддя відхилила клопотання Київської міської ради (рішення від 26 лютого 2019 року), ПАТ «Всеукраїнський акціонерний Банк» (21 лютого 2018 року), Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву (4 грудня 2017 року), ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» (18 червня 2018 року).
На переконання Юлії Ваги, якщо деякі рішення суддів, навіть у дрібницях мають хоча б натяк на подвійні стандарти або викликають сумніви в об’єктивності та неупередженості суду, недовіра українців до суду тільки зростає і створює напруження в суспільстві.
Раніше «Слово і діло» писало, що Верховна рада ухвалила закон про медіацію. Запровадження механізму медіації дасть можливість розв'язувати певні конфлікти між сторонами, не звертаючись до суду, що може суттєво розвантажити судову систему.
Також ми розбиралися, хто контролюватиме призначення суддів після проведення чергового етапу судової реформи.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»