Конституційний суд України визнав неконституційними деякі положення судової реформи президента Володимира Зеленського, зокрема скорочення кількості суддів Верховного суду з 200 до 100 осіб та зменшення зарплат суддів. Венеціанська комісія привітала рішення КСУ. Що це означає на практиці, «Слово і Діло» розпитало експерта з конституційного права Богдана Бондаренка.
Як пояснив юрист, скаргу на конституційність судової реформи Зеленського подав пленум Верховного суду в січні 2020 року. Ідеться про закон N1008, до розробки якого долучився колишній генпрокурор Руслан Рябошапка.
КСУ визнав неконституційними практично всі положення цієї реформи. Винятком є положення про перезапуск Вищої кваліфікаційної комісії суддів, але, за словами Богдаренка, КСУ зауважив, що поки триває процес перезавантаження, немає можливості призначати суддів. Відповідно це є втручанням в діяльність суддівської гілки влади.
«Найбільше критикувалося скорочення судів Верховного суду з 200 до 100 осіб. КСУ визнав, що це, по суті, реорганізація суду, яка дає підстави для звільнення окремих суддів, тому така форма не передбачена Конституцією. Не можна взяти і просто законом переформатувати діяльність суду», – сказав юрист.
На думку Богдана Бондаренка, найскладніша ситуація із рішенням щодо зарплат суддів. Реформа Зеленського передбачала зменшення виплат.
«Є певний поріг, визначена ставка й величезна кількість надбавок. Ці надбавки давали зазор для зарплат у межах від 180 до 320 тисяч гривень. А тепер, коли КСУ визнав цю норму неконституційною, цей зазор коливатиметься від 250 до 350 тисяч гривень, тобто відчутно збільшився. КСУ з цього приводу сказав, що не можна свавільно зменшувати заплати суддів, тому що фінансування теж є складовою незалежності суддів», – пояснив він.
За словами юриста, Конституційний суд, з однієї сторони, має рацію в тому, що не можна законами зменшувати суддівську зарплату бо це підриває судову гілку влади в частині незалежності суддів. З іншої сторони, не можна сказати, що ці зарплати були зменшені неадекватно. Якщо КСУ визнав цю норму неконституційною, відповідно таке зменшення не відбудеться.
Юрист відзначив, що при цьому КСУ був суддею у власній справі, оскільки від того, як він ухвалював рішення, так само залежали й зарплати суддів КСУ.
Щодо судової реформи, КСУ звернув увагу, що повноваження комісії з питань етики і доброчесності, яка має здійснювати перевірку на доброчесність і етику членів ВРП і Верховного суду, не мають жодної конституційної основи, тому що ця комісія починає здійснювати контролюючі функції над суддями ВС та Вищою радою правосуддя. Отже, КСУ загалом поставив під питання подальше існування цієї комісії.
Тепер питання: як це рішення КСУ будуть тлумачити народні депутати, адже парламент має відрегулювати ті положення, які КСУ визнав неконституційними. Тобто закон втрачає чинність, тому треба заново ухвалювати нове законодавство, враховуючи зауваження Конституційного суду України.
Раніше «Слово і Діло» писало, чому КСУ чекав понад 5 років, а тепер може наважитись на скасування закону про люстрацію.
Також ми разом з юристом аналізували законопроект про СБУ, які передбачаються функції Служби, зарплати співробітників і підстави для звільнення керівництва.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»