Держсекретар США Майк Помпео анонсував додаткові санкції щодо російського газопроводу «Північний потік-2», а також другої нитки «Турецького потоку». Вони торкнуться всіх фізосіб, які інвестують у ці проєкти понад $1 млн або надають обладнання і технології, здатні дозволити Росії будувати газопроводи для експорту. Отже, США намагаються добити обидва потоки, які Росія збиралася використовувати для транзиту газу в обхід України.
Згідно із заявою Помпео газопроводи «Північний потік-2» і «Турецький потік» підпадуть під додаткові санкції, передбачені розділом 232 закону CAATSA. Вони стосуються фізосіб, які інвестують від $1 млн (або від $5 млн за один рік) у проєкти або надають технології або послуги, здатні «внести внесок у здатність Росії будувати газопроводи для експорту».
Як зазначив Помпео, порушникам загрожує конфіскація майна, візові обмеження і відмова в наданні банківських і фінансових послуг у США. Перед набуттям чинності законопроект повинен бути схвалений обома палатами Конгресу США і підписаний президентом. Оскільки і раніше американська влада досить одностайно обкладала «Північний потік-2» санкціями, то нова хвиля обмежень, вочевидь, не змусить себе довго чекати.
На думку держсекретаря США, «Північний потік-2» є політичним, а не комерційним проєктом. Тому дії американської сторони – це чіткий сигнал компаніям, які беруть участь в проєктах Росії «за зловмисним впливом», що США «не будуть це терпіти». «Забирайтеся негайно або будуть наслідки», – пояснив держсекретар.
Зазначимо, що і «Північний потік-2», і «Турецький потік» є проєктами газопроводів з обходу України. Вони повинні позбавити нашу країну транзиту газу з Росії, а український бюджет – доходів від сплати за цей транзит. Газопровід «Турецький потік» повинен був складатися з чотирьох ниток сумарною потужністю 63 млрд куб. м на рік. Причому одна з ниток повинна була забезпечувати російським газом тільки Туреччину, а три інших – гнати «блакитне паливо» до Європи. Проєктна потужність СП-2 становила 55 млрд кубів на рік. Сумарно обидва «потоки» з надлишком перекрили б український транзит, перетворивши нашу газотранспортну систему на металобрухт. Російська сторона заявляла про наміри повністю відмовитися від українського транзиту на початок 2020 року.
Насправді «Газпрому» вдалося побудувати тільки одну нитку «Турецького потоку», яка постачає газ до Туреччини, а будівництво «Північного потоку-2» застопорилося в грудні 2019 року через американські санкції, які набули чинності, коли до завершення прокладання труби залишалося всього 160 кілометрів.
Крім того, «Газпром» не тільки не припинив транзит через Україну, а й виплатив нам близько $3 млрд за рішеннями Стокгольмського арбітражу, а також уклав новий газовий договір, який передбачає обов'язкове бронювання потужностей української ГТС на найближчі 5 років незалежно від того, скільки газу по них постачається. Наприклад, бронь на 2020 рік становить 65 млрд кубометрів, хоча реальні обсяги транспортування російського газу через територію України у 2020 році почали скорочуватися.
Про те, що Росія не зможе добудувати «Північний потік-2» вчасно, «Слово і діло» пророкувало ще у 2018 році. Причому прагнення американської сторони заблокувати цей проєкт пов'язано не стільки з бажанням допомогти Україні, скільки бажанням відвоювати європейський ринок для постачання власних енергоносіїв. А «Газпром» у цьому сенсі – головний конкурент, якого потрібно прибрати з дороги.
Попри заяви російської сторони про те, що СП-2 обов'язково буде добудований хоча б до кінця 2020 року, технічних можливостей у «Газпрому» для цього не дуже багато. Зокрема, російське судно-трубоукладач «Академік Черський» не має обладнання, яке дозволяє монтувати труби діаметром 48 дюймів, як у «Північного потоку-2». При цьому «Газпром» не може вдатися до допомоги іноземних фірм, які мають такі технології, якраз через американські санкції. Відповідно, «Академіка Черського» потрібно дообладнати. У принципі, це можливо, але новий виток обмежень, анонсований Помпео, якраз і спрямований на те, щоб максимально ускладнити й цю процедуру, остаточно добиваючи російський проєкт.
Але навіть якщо «Газпром» колись і зможе довести діло до кінця, то проєкт СП-2 стане абсолютно нерентабельним. Попит на газ в Європі поступово падає, ціни повзуть вниз. Через це доходи «Газпрому» від експорту в другому кварталі 2020 року впали вдвічі порівняно з аналогічним періодом 2019 року. Європі просто не потрібно стільки російського газу і, якщо СП-2 колись все-таки буде добудований, то він ризикує залишитися порожнім, перетворившись на гігантський пам'ятник марнотратства і недалекоглядності.
Денис Попович, спеціально для «Слово і діло»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»