Реформа прокуратури: як проходила атестація з точки зору прокурора і члена однієї з комісій

Читать на русском

Поговорити про реформу прокуратури за одним столом зібралися прокурор, який успішно пройшов атестацію, але звільнився з Генпрокуратури, Олексій Ничипоренко та член однієї з комісій, що проводила атестацію, кандидат юридичних наук Геннадій Дубов, а також експерт з конституційного права Богдан Бондаренко. Як відреагували в прокурорському середовищі на атестацію? За яким принципом формувалися комісії? Як проходила співбесіда на доброчесність? Професіонали, які опинилися по обидва боки процедури атестації, розповіли своє бачення плюсів і мінусів реформи прокуратури у відео проекті «Слово і діло».

Реформа прокуратури: погляди з різних сторін. 1 частинаСлово і Діло

Ничипоренко переконаний, що проводити реформу треба було однозначно, в тому числі, скорочувати роздутий штат органів прокуратури: «Штат саме Генеральної прокуратури треба було скорочувати, я не скажу, що наполовину, можливо, відсотків на 30, як з точки зору кількості виконавців, так і керівників».

У свою чергу Дубов зазначив, що перед атестацією питав, чи є якась установка, скільки людей повинно залишитися, але озвучувалися різні цифри. «Але це були цифри, швидше, в якості прогнозу кожної конкретної особи. Хтось говорив, що піде 70%, хтось – 30% тих, хто працює в прокуратурі», – зазанчив він.

Ничипоренко вважає, що основна проблема в прокуратурі все ж структурно-функціональна і з цим треба було терміново щось робити. «Коли ухвалили новий Кримінальний процесуальний кодекс, і всі зрозуміли, що слідство буде у прокуратури забиратися, залишиться тільки функція процесуального керівника, структура Генпрокуратури в цілому відтоді не переглядалася».

При цьому юрист переконаний, що навіть шляхом реструктуризації прокуратури і набору нових людей, система залишиться колишньою і корупцію побороти не вийде.

«Треба поміняти філософію органу, щоб люди, які там працюють, розуміли, що вони можуть бути покарані. Керівник не повинен давати незаконних вказівок, правильно заохочувати, давати нормальну зарплату», – переконаний Ничипоренко.

Що стосується безпосередньо атестації, обурення в прокурорському середовищі викликали умови, за якими передбачалося, що професіоналізм і доброчесність будуть оцінювати, в тому числі, і за анонімними заявами «доброзичливців».

Для участі в атестації треба було написати заяву, але не всі прокурори на це пішли. «Ті, хто погодилися на такі правила гри, пішли далі. Основна проблема була через тих, хто відмовилися писати заяви принципово. І їх звільнили. Ті, що боялися атестації, пішли за власним бажанням, і багато хто вже повернувся до органів прокуратури. Вони вже працюють. А ті, хто відмовилися писати заяви, були звільнені і у них тепер обмеження на рік на повернення в органи прокуратури», – зазначив Ничипоренко.

У свою чергу Геннадій Дубов особливо підкреслив, що як член комісії під час співбесіди на доброчесність був здивований, що в Генеральній прокуратурі працює багато приїжджих, які живуть не в елітних пентхаусах на Печерську, а в гуртожитку або в орендованих квартирах.

Раніше «Слово і діло» розбиралося, що змінилося в роботі комісій по добору керівників прокуратури.

Також ми писали, що звільнені прокурори успішно відновлюються на роботі через суд.

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.