Реформа прокуратури: плюси і мінуси переатестації в ГПУ

Читать на русском
Тестування відсіяло багатьох некомпетентних прокурорів, зачепивши й порядних професіоналів, а призначення на керівні посади проходило без конкурсу.

Переатестація Генпрокуратури передбачала скорочення роздутого штату за рахунок звільнення некомпетентних або недоброчесних співробітників, однак хорошу ідею, як це часто у нас буває, не змогли реалізувати без порушень, і деякі юридичні казуси залишили багато відкритих питань. Таку думку в коментарі «Слово і діло» висловив юрист Олексій Ничипоренко.

Справи в ЄСПЛ за ознакою дискримінації

За словами Ничипоренка, український Офіс уповноваженого з прав людини завалений скаргами звільнених співробітників прокуратури. Оскільки ці скарги, в цілому, обгрунтовані, абсолютно незрозуміло, що з ними робити.

«Спочатку команда реформаторів дійсно хотіла відсіяти людей, які не можуть скласти тести і не змогли б пройти перевірку на добропорядність. Одночасно планувалося завести «своїх» людей на керівні посади. Про це свідчить пункт 8 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів реформування органів прокуратури». Згідно з цим пунктом атестацію не повинні були проходити заступники генпрокурора, весь керівний склад Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, а також усі керівники, призначені після вступу набуття чинності зазначеного закону», – сказав Олексій Ничипоренко.

Отже, за допомогою ухваленого закону всі призначені перед атестацією керівники стали «недоторканні». Однак пересічні співробітники прокуратури такий маневр розцінили, як відверту дискримінацію.

«Україна зобов'язана підкорятися міжнародним договорам і стандартам судових рішень Європейського суду з прав людини. Якщо проаналізувати практику ЄСПЛ (наприклад, рішення Вілліс проти Сполученого Королівства, Окпісц проти Німеччини, на які вже посилаються наші суди), стає гранично зрозуміло, що ця норма, яка спочатку ставить в нерівні умови пересічних прокурорів і керівників, є дискримінаційною. І я впевнений, що найближчим часом нас чекає величезна кількість програних в ЄСПЛ справ за ознакою дискримінації», – вважає Ничипоренко.

Порядок проходження атестації

Прокурори зобов'язані були написати заяву про бажання взяти участь в атестації. При цьому єдиного зразка заяви не було. Олексій Ничипоренко зазначив, що в такому разі заяву можна писати в довільній формі. Однак генеральний прокурор своїм наказом затвердив зразок заяви, на підставі котрого прокурори дали дозвіл атестаційній комісії ухвалювати рішення про непроходження атестації у зв'язку з анонімними заявами.

«Для мене досі залишається загадкою для чого це робилося. По суті, створилися конфліктні ситуації, через які низка прокурорів-професіоналів пішли на принцип, відмовившись підписувати «принизливу» заяву. Ці люди були звільнені, звернулися до суду, де зараз спокійно будуть вигравати справи», – переконаний юрист.

Тестування

На думку Олексія Ничипоренка, у Генпрокуратурі працювало багато прокурорів, які не відповідали належному рівню знань і проведення тестування було правильним рішенням.

«Однак у підсумку основним критерієм, який став визначальним у виборі людей, що залишилися в Офісі, став не їхній рівень знань, а стресостійкість, наявність вільного часу для підготовки й здобутий раніше досвід», – зазначив юрист.

За його словами, для підготовки до тестів, які містили 6 тисяч запитань, керівництво Офісу виділило 6 днів (за інструкцією 7, але питання на сайт були завантажені вночі).

«Наприклад, питання для тестування в САП, НАБУ і ДБР публікуються мінімум за 2-3 місяці. До того ж тестування дається набагато легше тим, хто їх вже складав. Не у всіх було достатньо часу підготуватися. Я особисто знаю людину, якій один із заступників генерального прокурора щодня ставив величезну кількість завдань, обіцяючи, що з тестами в нього все буде нормально. Цей хлопець провалив тест. На сьогоднішній день він – професіонал високого рівня, влаштовується на роботу в юридичну компанію, не маючи можливості навіть виступати, як адвокат», – розповів Ничипоренко.

Через те, що 70% питань у тестах були зі сфери кримінального права й кримінального процесу, зі структури були звільнені найсильніші аналітики, кадровики, міжнародники і інші прокурори, які не мають раніше досвіду з кримінальним процесом і правом.

Тестування на вербальне та абстрактно-аналітичне мислення, за словами Ничипоренка, було зайвим.

«Тестування такого роду застосовується здебільшого для оперативного блоку, де необхідна швидкість мислення та вміння абстрактно оцінювати ситуацію під різним кутом. Прокурор – передусім юрист. І вміння розставляти квадратики в потрібній послідовності не допоможе йому обрати в суді правильну стратегію звинувачення», – вважає юрист.

Перевірка на добропорядність

Юрист підтримує ідею прибрати з органів прокуратури людей, які не можуть пояснити походження свого майна і способу життя, але її виконання викликало питання.

«Треба віддати належне роботі НАБУ і аналітиків, які провели масштабну роботу щодо всіх співробітників Генпрокуратури. Була зібрана практично вся інформація. Майно того, хто проходив атестацію, його родичів, поїздки за кордон, наявність адвокатських посвідчень, протоколи про адміністративні правопорушення, дисциплінарні провадження, кримінальні провадження, статті в інтернеті, відповідність вартості майна ринкового рівня, спосіб життя (за можливості) тощо. Ба більше, це був перший у моїй практиці випадок, коли комісії не піддавалися лобізму тих чи інших кандидатур», – зазначив юрист.

Проте, під час перевірки на добропорядність, на думку Нечипоренка, був відсутній єдиний підхід до ухвалення рішень.

«Як можна пояснити той факт, що деякі комісії вигнали в декілька разів більше людей, ніж інші? Вийшло так, що перевірка на добропорядність перетворилася не на аналіз можливих корупційних ризиків, а на банальну лотерею, коли доля людини залежала від того, яка комісія вивчатиме її особисту справу», – зазначив він.

Завдяки цьому етапу були звільнені люди, які, на думку юриста, дійсно не могли пояснити, звідки в них гроші на численні перельоти, розкішні автомобілі та дорогі будинки. Але таких людей виявилося трохи більше десятка серед загальної кількості тих, кому довелося піти з прокуратури (729 осіб).

Призначення на посади

Після проведення співбесід співробітників Генпрокуратури, які пройшли атестацію, повинні були перевести до Офісу генерального прокурора на рядові та адміністративні посади.

«Процедура щодо рядових: на сайті оголошували прізвище й посаду, на яку прокурор повинен був написати заяву. У разі відмови могли звільнити. На адміністративні посади генеральний прокурор вносив пропозицію комісії, вона проводила співбесіду і в разі успіху прокурора призначали. У разі провалу – генеральний прокурор пропонував іншого кандидата», – розповів юрист.

Олексій Ничипоренко зазначив, що така система призначення на посади суттєво відрізнялася від запропонованої раніше.

«Звичайно ж, основним завданням реформаторів було призначити «своїх» людей. З цією метою була знищена конкурсна ідея. Прокурори не могли запропонувати себе на адміністративну посаду. Відповідно, комісія могла розглядати тільки тих претендентів, яких вносив генеральний прокурор, з чого можна дійти висновку, що конкурси на керівні посади в Офісі генерального прокурора не проводили», – вважає Олексій Ничипоренко.

Раніше «Слово і діло» розбиралося, чому звільнені після реорганізації ГПУ прокурори успішно відновлюються через суд.

Також ми з'ясовували, у чому суть реформи прокуратури і наскільки скоротився штат її працівників.

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps


Підписуйтесь на наш аккаунт в Telegram, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал