Альперін отримував чотири ізраїльські паспорти – САП

Читать на русском
Антикорупційний суд встановив, що одеський бізнесмен також є громадянином Ізраїлю і оформлював на себе декілька паспортів.
Вадим Альперін з адвокатамифото: «Слово і діло»

Компетентні органи Ізраїлю видавали чотири ізраїльські паспорти з різними термінами дійсності одеському бізнесмену Вадиму Альперіну, якого НАБУ і САП підозрюють в організації зловживань на митниці.

Про це йдеться в рішенні апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 16 квітня, яким було звернено в дохід держави 35 млн грн застави бізнесмена, повідомляє «Слово і діло».

Судді встановили, що Альперін є громадянином Ізраїлю, оскільки компетентні органи цієї країни видали чотири паспорти одеському бізнесмену, в тому числі й на території України. Зокрема, підозрюваний отримав паспорти на період з 11 вересня 2000 року до 10 вересня 2005 року; з 3 листопада 2008 року до 2 листопада 2018 року; з 14 травня 2015 року до 2 листопада 2018 року та на період з 22 січня 2018 року до 21 січня 2023 року.

Колегія також встановила, що з 52 разів перетину державного кордону в період із 8 листопада 2014 року до 18 вересня 2019 року Альперін 16 разів перетинав кордон на підставі паспорта громадянина Ізраїлю. До того ж, за одержаними НАБУ даними від представництва міністерства громадської безпеки і поліції Ізраїлю в країнах СНД і Балтії, він в'їздив до Ізраїлю в період з 8 по 9 квітня 2019 року за їхнім паспортом.

Крім того, судді погодилися з САП, що Альперін порушив обов'язок не здати документи для виїзду за кордон, а захист не зміг довести зворотнього. Вони зазначили, що підозрюваний офіційно подав заяву про втрату ізраїльського паспорту лише 20 лютого 2020 року, а довідка про його скасування не містить дати анулювання паспорту.

Нагадаємо, прокурор САП Ігор Семак просив суд стягнути в дохід держави заставу Альперіна, оскільки той нібито порушив процесуальні обов'язків. Він зазначив, що рішенням суду про взяття під варту одеського бізнесмена і визначенням альтернативою заставу в 70 млн грн, судом після внесення грошей на Альперіна покладено низку обов'язків. Зокрема, як стверджував прокурор, підозрюваний мав здати всі документи, які дозволяють виїзд за кордон, в тому числі ізраїльський паспорт, яким Альперін активно користувався для виїзду за кордон, у тому числі в квітні 2019 року. За декілька тижнів до повідомлення про підозру бізнесмен нібито використовував дані з цього паспорту для відкриття банківського рахунку в Латвії, а вже перед самим затриманням загубив. Підтвердженням використання даних з ізраїльського паспорту є документи з Латвії, які НАБУ отримало в межах міжнародної допомоги.

У САП додали, що адвокати бізнесмена говорять, що їх клієнт загубив ізраїльський паспорт, але ця історія повторює аналогічну – коли Альперін не здав ізраїльський паспорт як підозрюваний у справі про пропозицію хабара детективу НАБУ за закриття справи, бо нібито його загубив. До того ж, як сказали у САП, Альперін не звертався із заявою про втрату паспорта.

Водночас захист Альперіна заперечував наявність ізраїльського паспорту, казали, що його анульовано консульством Ізраїлю. Але, за словами прокурора, анулювали паспорт вже після подачі клопотання про стягнення застави в дохід держави, та й про анулювання не було складено акту.

Як відомо, за версією слідства, Альперін створив злочинну організацію, яка займалася ввезенням до України товарів за заниженою митною вартістю. Як встановили у НАБУ, фірми з орбіти Альперіна імпортували товари за підробленими документами (інвойсами), які робили в офісі одеського бізнесмена в бізнес-центрі «Сонячний» в Одесі. У митних деклараціях компанії вказували занижену вартість товарів.

Після чого митники відмовляли в цих деклараціях, оскільки вартість була вказана неправдива. Пізніше митники з порушеннями коригували вартість ввезених товарів, що ставало підставою для скасування таких дій фірмами через суд. Внаслідок цих дій товари ввозили до України за заниженою митною вартістю, а фірмам повертали фінансові гарантії, які вони перераховували митникам для ввезення товару. За даними слідства, митники отримували від 80 до 200 доларів за контейнер з тканинами.

Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: