Уряд України продовжив карантин на території країни до 24 квітня. Ще щонайменше місяць триватиме експеримент щодо так званого соціального дистанціювання, покликаний стримати поширення епідемії.
Вжиття таких надзвичайних заходів значно полегшується тим, що до них вдаються всі навколо. Для влади набір прийомів реагування, що використовуються колегами в інших країнах, які вирішують подібні завдання, полегшує пошук адекватних варіантів. Винаходити велосипед у боротьбі з коронавірусом не доводиться, досить дивитися навкруги і намагатися грамотно повторити. Особливо корисна така можливість, коли є обгрунтовані сумніви в рівні власної експертизи.
І з боку громадян ми спостерігаємо дивовижний феномен зовнішньої легітимації рішень суверенних урядів: свій, зрозуміло, нікуди не годиться, будучи в ситуації форс-мажору зразком некомпетентності, розгубленості та імпотенції, але оскільки так вчиняють «у людей», це дозволяє визнавати правоту екстремальних кроків. Більше того, якби вони не були здійснені, критика була б незмірно нещадною: найрозумніші?! Страх і паніка під час зростання числа захворювань і смертей перетворювали б критику в лють.
Життя після пандемії: що буде з економікою УкраїниПрогнози економічних експертів доволі обережні, оскільки невідомо, скільки триватиме епідемія СOVID-19, але вже зрозуміло, що нас очікують нелегкі часи.
Але було б дивно, якби і профілактичний карантин не зустрічав глибоко скептичного ставлення. Квінтесенцією цього підходу стала хльостка фраза, яку часто став використовувати найпомітніший противник карантинних заходів Дональд Трамп: боротьба з проблемою не може обходитися дорожче, ніж сама проблема. У своїй геніальній простоті цей вислів справляє враження одкровення. Адже і правда, у прагненні викоренити заразу ми можемо зовсім угробити економіку і отримати по-справжньому катастрофічні наслідки.
Що для Трампа рецесія і безробіття, яке вже різко пішло вгору, – ніж у серце і удар по перспективах другого терміну, не секрет. Особисті обставини викликають підвищену нетерплячість президента США, який вже пообіцяв постаратися зняти суворі обмеження вже до Великодня, а то й раніше. Коли в нього поцікавилися, на чому базується його впевненість і звідки конкретні терміни, Трамп відповів, що це було б просто красиво. Та обставина, що Штати ще й близько не досягли піку захворюваності, не повинна псувати внутрішню переконаність президента та його віру в красу. А дай волю експертам – вони і на рік країну закриють, і на два, поховавши першу економіку світу, Америка перестане бути Америкою.
Ніякого одкровення в цих міркуваннях, звичайно, немає, як і реального протиставлення здоров'я людей економіці. Це лише модифікація відомого пропагандистського вислову «гармати замість масла», запущеного, між іншим, Йозефом Геббельсом на одному з партійних з'їздів: «При необхідності ми зможемо обійтися без масла, але ніколи – без гармат». Дивна нечутливість вуха американського президента, що має німецьке коріння, до таких смислових обертонів.
Національні економіки та світова економіка в цілому серйозно постраждають – вже страждають – від пандемії. І вирішувати цю проблему доведеться не замість, а разом із завданням порятунку максимальної кількості життів. Ціна життя дуже сильно зросла відтоді, як в Німеччині міністром пропаганди працював доктор Геббельс. І з цією обставиною, на щастя, вже нічого не зробити.
Леонід Швець, спеціально для «Слово і Діло»
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»