Законопроект про СБУ: функції Служби, зарплати співробітників і підстави для звільнення керівництва

Читать на русском
Геннадій Дубовкандидат юридичних наук

Президент Володимир Зеленський у вівторок, 10 березня, вніс до парламенту законопроект №3196 «Про внесення змін до Закону «Про Службу безпеки України», визначивши його як невідкладний. Текст документа ще не з'явився на сайті парламенту. Навряд чи законопроект дійде до ухвалення в Раді в початковому вигляді, але про перше враження від проєкту закону, які зміни в роботі СБУ він передбачає та чи суттєво відрізняється від чинного законодавства, «Слово і Діло» розпитало адвоката «Столичної колегії адвокатів» Геннадія Дубова.

За словами юриста, навіть формулювання назви законопроекту «щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності СБУ» передбачає деталізацію та уточнення багатьох раніше суперечливих моментів у чинному законі.

Геннадій Дубов зазначив, що реформа СБУ проходить м'якше, ніж в інших правоохоронних органах.

«Під час звіту силовиків у Верховній раді до глави СБУ Баканова особливих претензій не було. В інформаційному полі його теж мало критикували, тому можна сказати, що реформа СБУ більш помірна, ніж реформи інших органів, що, на мій погляд, є виправданим», – зазначив юрист.

У законопроекті виноситься 5 основних пунктів, що стосуються функцій Служби:

  • контррозвідка;
  • управління ризиками державної безпеки;
  • оперативно-розшукова діяльність;
  • діяльність із забезпечення держтаємниці;
  • досудові розслідування правопорушень, що загрожують держбезпеці.

Дубов зазначив, що в рамках функцій Служби виписані її повноваження (їх 43): «Вони детально розписані, аж до того, в яких випадках дозволено застосовувати фізичний вплив, можливість вербувати агентів».

У законопроекті використовується термін «споживачі інформації», зібраної СБУ – це силовий блок, президент, глава Верховної ради, прем'єр-міністр, секретар РНБО та органи безпеки.

Відставка Рябошапки: чи наступатиме новий генпрокурор на ті самі грабліЩоб генпрокурор перестав бути політичною фігурою, необхідно змінювати процедуру його призначення та звільнення.

«Багато уваги в законі приділено повноваженнями щодо кібербезпеки. Я так розумію, що саме цей блок діяльності хочуть посилити, що логічно в наш час. Також у законопроекті регулюються всі питання забезпечення діяльності СБУ та соціального захисту її співробітників», – пояснив юрист.

Що стосується глави Служби безпеки, то законопроект передбачає, що, як і зараз, він буде призначатися (на 6 років) і звільнятися Верховною радою, за поданням президента.

«Немає такого, як із главою НАБУ або директором ГБР, які обираються на основі конкурсу, або ж як при звільненні генпрокурора, де передбачено, що парламент висловлює недовіру, яка за бажання може бути гумовою. Звільнити голову СБУ можна буде як за стандартних причин – його заяви про звільнення, за станом здоров'я, дієздатності, отримання іноземного громадянства, так і за порушення законів України, Конституції і систематичне невиконання ним службових обов'язків і/або виявлення невідповідності займаній посаді», – зазначив Геннадій Дубов.

За його словами, якщо для звільнення директора НАБУ необхідний вирок суду за кримінальний злочин або певні висновки аудиту, то для звільнення глави СБУ законопроект не передбачає непереборних перешкод, але при цьому повинні бути й обґрунтовані претензії до глави СБУ.

Планується також встановити граничну чисельність Служби. Проєкт закону передбачає, що в СБУ працюватимуть 15 тисяч осіб, а в разі особливого, надзвичайного або воєнного стану – до 20 тисяч. При цьому чисельність співробітників щорічно зменшуватиметься досить плавно – з 25 тисяч осіб у 2021 році (якщо законопроект на той час набуде чинності) до 15 тисяч співробітників на 2027 рік (включаючи курсантів).

Як зазначив Геннадій Дубов, у законопроекті також фіксується грошове забезпечення, яке поступово буде збільшуватися до 2027 року. Посадовий оклад голови Служби безпеки становитиме 75 прожиткових мінімумів для працездатних і найнижчий ранг співробітника СБУ (шостої категорії) – від 10 до 15 прожиткових мінімумів.

«Так само, як із чисельністю співробітників СБУ, збільшення грошового утримання відбуватиметься поступово: з 2021 року – 40% від передбаченого законом розміру виплат і повною мірою – з 2027 року», – уточнив юрист.

Окремий розділ законопроекту стосується нагляду і контролю за СБУ. «Вочевидь, що якщо йдеться про кримінальні провадження, то має місце прокурорський контроль. Крім цього, передбачений контроль президента за діяльністю Служби. Він полягає в тому, що глава Служби щорічно подає звіт про діяльність СБУ. Президент має право запитувати поточну інформацію за профілем діяльності Служби. Також передбачено регулярне інформування заступників, яких глава СБУ призначає за погодженням з президентом», – уточнив Геннадій Дубов.

Парламентський контроль у законопроекті прописаний через звіт співробітників СБУ на профільних комітетах, також – з боку уповноваженого з прав людини та за рахунок аудиту Рахункової палати.

Що стосується вибору підслідності в тих чи інших кримінальних справах, Дубов зазначив, що особливих змін законопроект не передбачає.

«Можна сказати, що підслідність у кримінальній частині залишається. Але водночас Служба може звернутися до генпрокурора або його заступника щодо зміни підслідності, якщо якийсь злочин стосується державної безпеки. Тоді генпрокурор своєю постановою може передати цю справу у провадження СБУ», – зазначив юрист.

У цілому, на думку Дубова, судячи з законопроекту, передбачається акуратне реформування Служби безпеки.

«У наших умовах це виправдано, оскільки у нас вже є неоднозначний досвід з реформування правоохоронної системи. Вочевидь, неправильно було б, скажімо, відправляти на переатестацію розвідників, якщо в комісію входили б представники громадянського суспільства. Через специфіку органу і відповідно до законопроекту не можна сказати, що якось радикально посилюються повноваження СБУ. Не видно, щоб автори хотіли побудувати якогось монстра, все досить помірно. Законопроект вирішує організаційні питання, не руйнуючи щось хороше, що ще є», – зауважив Дубов.

Юрист не виключив, що під час проходження законопроекту в Раді найбільші баталії можуть розгорнутися в частині правок щодо кібербезпеки й контррозвідки.

«Є традиційна боротьба між правоохоронцями. Усі тягнуть на себе певні функції, в частині тієї ж кібербезпеки і контррозвідки. МВС давно намагається бути першим номером у цій тематиці. Те саме стосується і боротьби з контрабандою та негласним зняттям інформації. Інтерес будь-якого органу в тому, щоб максимально звузити можливості іншого, тим самим, підвищуючи свою роль», – підсумував Геннадій Дубов.

До другого читання, коли стане зрозуміло, що до проєкту закону додали або прибрали з нього, можна буде говорити більш детально.

Раніше «Слово і Діло» писало, що Баканов подав Зеленському законопроект про СБУ.

Також ми повідомляли, що проєкт закону про реформу СБУ Україна передала на ознайомлення НАТО.

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA


Підписуйтесь на наш аккаунт в Telegram, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Поділитися:
Загрузка...