Приватизація «Нафтогазу» – не дуже хороша ідея. Набагато краще обмежитися виходом на IPO, продати певний пакет – щонайбільше 15%. Таку думку в коментарі «Слово і Діло» висловив президент Центру глобалістики «Стратегія XXI» Михайло Гончар.
За його словами, немає сенсу повністю приватизувати «Нафтогаз».
Президент Центру глобалістики «Стратегія XXI» нагадав приклад приватизації «Укрнафти». На перший погляд все було добре, начебто державно-приватне партнерство: половина пакету акцій у руках державного «Нафтогазу», а половина – в руках групи «Приват».
«Результат такої приватизації – падіння видобутку нафти і газу вдвічі. При цьому початковою метою було нарощувати», – констатував енергетик.
Він підкреслив, що мета приватизації державної компанії – збільшувати її виробничі показники. Однак на прикладі «Укрнафти» ми бачимо, що результат абсолютно протилежний.
«Усе тому, що в паразитарного олігархічного капіталу інша логіка: вкласти мінімум інвестицій та викачати максимум того ресурсу, який є», – додав Михайло Гончар.
Дохід від приватизації держмайна: очікування та реальністьВід приватизації держмайна держава з 2015 року ще жодного разу не отримала до бюджету очікуваної суми.
Енергетик застеріг, що приватизація «Нафтогазу» за моделлю «Укрнафти» призведе до таких же наслідків. Він не виключив, що місцевий олігархат нікого не підпустить із серйозних зарубіжних компаній, які й самі не охоче прагнуть до Україним.
«Приватизація НАК «Нафтогазу» – це може бути «Укрнафта»-2. Основний актив у цьому контексті – «Укргазвидобування». Візьмуть під контроль, розтягнуть по шматках і будуть добивати. При цьому кажучи, що інвестувати невигідно, оскільки дуже низькі ціни на газ, будемо, мовляв, підтримувати те, що є. А підтримувати вже не виходить, тому що потрібно робити глибоке буріння, для чого потрібні великі гроші. Тому звичайно краще і простіше викачати те, що є, а «після нас хоч потоп», – прокоментував президент Центру глобалістики «Стратегія XXI».
Енергетик переконаний, що подібні заяви на даному етапі не доречні, іноді варто звертати увагу на зарубіжний досвід.
Він навів приклад, що в Норвегії, де найвищі ціни на газ в Європі та великі запаси газу, нафтовидобувна компанія залишилася в державній власності. При тому, що компанія зразкова з точки зору менеджменту та ефективності роботи, вказав він.
На його думку, приватизація – не панацея, достатнім буде вихід на ІРО.
«Потрібно підготувати «Укргазвидобування» і НАК до цього шляху. Через механізм ІРО можна продати якийсь пакет і побачити реальну його вартість. Однак не потрібно кидатися в приватизаційні схеми, які погано закінчаться», – резюмував Михайло Гончар.
Нагадаємо, глава НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв вважає, що компанію після анбандлінгу можна приватизувати.
Як відомо, президент Володимир Зеленський анонсував «велику» приватизацію в Україні.
Раніше «Слово і Діло» подивилося, який дохід держава планувала отримати від продажу майна і якою виявилася реальність.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»