Ще влітку президент України Володимир Зеленський запропонував наділити народ правом законодавчої ініціативи. 5 лютого народні депутати візьмуться за роботу над законопроектом №1015 «Про внесення змін до статті 93 Конституції України (щодо законодавчої ініціативи народу)». Законопроект пропонує до списку «законодавців» додати «народ», а саму статтю доповнити абзацом: «Закон ухвалюється відповідно до вимог законодавчої процедури, визначеної Конституцією та законами України». «Слово і Діло» дізналося в експертів, чи зможе додатковий інструмент демократії бути результативним в українських реаліях.
Політтехнолог Тарас Загородній наголосив, що президент слідує своїй передвиборчій програмі. Однак, малоймовірно, що ідея буде реально втілена в життя.
На його думку, ідея здається не дуже розумною, оскільки виникає питання: навіщо тоді українцям парламент?
«Парламент обирається як представництво народу, для того, щоб депутати, як освічені люди, вирішували питання народу, а не питали в народу, що і як писати», – підкреслив Загородній.
Політтехнолог звернув увагу, що в українців є право подавати петиції, певні висновки вже можна зробити.
«Наприклад, петиція набрала певну кількість голосів, а президент все одно вирішив – не на часі. На цьому все закінчилося. Як зараз збираються реалізовувати ініціативу, як вносити закон, зміни – більше питань, ніж відповідей. Механізму для реалізації немає», – прокоментував Тарас Загородній.
Крім того, експерт підкреслив, що для ухвалення рішення все одно має бути голосування. Він нагадав історію з референдумом у 1999 році.
«Все одно має бути рішення парламенту щодо імплементації», – наполіг він.
Тарас Загородній додав, що ідея законодавчої народної ініціативи суперечить логіці парламентаризму, адже є парламент і є народ.
Політтехнолог звернув увагу, що політики посилаються на досвід Швейцарії, але це практично єдина країна у світі, яка так активно працює в цьому питанні, в Європі такого немає.
Зміни до Конституції: що пропонує Зеленський та коли Рада може ухвалитиЗеленський хоче запровадити народовладдя, призначати керівників НАБУ та ДБР, виганяти нардепів з Ради за прогули і кнопкодавство та скасувати адвокатську монополію. Детально про кожен законопроект ми поговорили з юристом.
«Щоб все ось так керувалося, потрібні відповідальні люди, які розуміють, що це – не прикол. У Швейцарії такі люди є. Але ніде у світі такого немає», – констатував Тарас Загородній.
У свою чергу, політичний аналітик Дмитро Купира переконаний, що тільки при правильному механізмі народної законодавчої ініціативи буде хороший результат і можна усунути небажаний ефект під час впровадження такої практики.
На його думку, щоб отримати розуміння, які законопроекти можуть ініціювати українці, можна відкрити петиції до президента і ВР.
«Звичайно, є хороші ініціативи, але рідко, коли громадяни вивчають проблему і конструктивно підходять до питання. Приблизно такий самий вигляд має народна законодавча творчість. Невеликий відсоток ініціатив буде якісним», – зазначив Купира.
Він додав, що, можливо, у законі про народні ініціативи можуть бути певні обмеження, яких питань не порушувати.
Детальніше про те, що пропонує Зеленський змінити в Конституції і коли Рада може їх ухвалити – за посиланням.
Нагадаємо, «Слово і Діло» проаналізувало, хто найактивніше займався законотворчою діяльністю протягом минулого місяця.
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»