Спікер Верховної ради Дмитро Разумков висловив надію, що парламент до кінця року ухвалить пакет законів про народовладдя, який включає законопроект про всеукраїнський референдум. Зокрема, шляхом референдуму планується ухвалювати такі важливі та дискусійні в суспільстві питання, як продаж української землі іноземцям.
Наскільки ефективним є плебісцит, як форма прямої демократії, у вирішенні державницьких питань, розмірковував політичний експерт «Слово і Діло» Валентин Гладких в ефірі телеканалу «Еспресо».
На думку Валентина Гладких, відносно референдуму є один важливий нюанс, який призводить до теоретичного питання взаємин між прямою демократією і представницькою.
«У цивілізованому світі влада належить народу, але народ здійснює цю владу шляхом формування представницьких органів. Себто шляхом делегування певних повноважень своїм представникам, які формують виконавчу владу», – зазначив він.
Щоправда, останнім часом це вже не працює, навіть у цивілізованих країнах, і незадоволені люди виходять на протести із гаслом: «Наші представники нас не представляють». Тобто у виборців є відчуття, що ті, кого вони делегували, не завжди представляють їхні інтереси.
І тоді виникає така альтернатива, як пряма демократія, коли народ може здійснювати свою владу без делегування повноважень представникам. Одним із інструментів цієї форми демократії є проведення референдумів.
«Це доволі дискусійний спосіб, тому що є таке поняття, як деліберативна демократія. В суспільстві є різні соціальні групи. Вони мають різні інтереси, подекуди антагоністичні, але вони всі мають бути націлені на пошук якогось компромісу, який влаштує всіх. Тому повинна постійно відбуватися дискусія. Причому метою дискусії є об’єднання, а не роз’єднання», – підкреслив експерт.
Гладких вважає, що перш ніж проводити плебісцит, спірне питання треба спочатку переводити в площину широкої дискусії, а вже після того, як будуть знайдені якісь точки дотику, можна обережно формулювати питання, яке буде виноситися на референдум. Тоді люди своїм голосуванням покажуть, хто з політиків був більш переконливим. Але це ідеальні умови, на практиці так не працює.
«Ризики проведення референдуму в тому, що зараз ми маємо диктат медіа та їхню комерціалізацію, а також суперечливі інтереси політичних партій, які насправді працюють не на об’єднання, причому не тільки в Україні. Їхня основна мета – позиціонувати себе в електоральній системі координат, тому вони прагнуть тільки одного – відрізнятися від своїх опонентів», – підкреслив Валентин Гладких.
Раніше ми писали, що референдум може бути дуже популістичним інструментом, який працює, що показав приклад Брексіта.
Також ми повідомляли, що Разумков анонсував, коли відбудеться земельний референдум.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»