Чиї будете? Колонка Леоніда Швеця

Читать на русском
Леонід Швецьполітичний оглядач

Ніколи ще так оцінка політика не залежала від того, чи вважають його виборці своїм або чужим. Вітчизняних даних для аналізу в нас мало, зате американська традиція опитувань населення дозволяє вибудовувати довгі порівняльні черги. І результат вражає.

Носії провідного опитувального бренду Gallup, підсумовуючи третій рік президентства Дональда Трампа, звернули увагу на те, що ніколи ще розрив у оцінці глави Білого дому не досягав таких розмірів: у середньому за три роки президентства ця різниця становила 82%. 89% республіканців схвалюють діяльність Трампа, але лише 7% демократів дотримуються цієї точки зору. Жодного разу за всі три роки позитивні відгуки демократів про президента не досягали 10%.

Можна було б списати все на індивідуальні особливості Трампа та його сприйняття американцями, але тенденція вловлюється і на його набагато менш ексцентричних попередниках. Зокрема, діяльність Барака Обами в середньому влаштовувала лише 13% республіканців, і він був першим главою США, підтримка якого в опозиційному таборі не зростала вище 20%. Буш-молодший при середньому схваленні серед демократів 23% і Білл Клінтон (27% серед республіканців) стали першими, хто не досяг 30%. Ейзенхауеру, Кеннеді, Джонсону і старшому Бушу вдавалося заручатися схваленням понад 40% прихильників не своєї партії.

Імпічмент дедалі ближчий: чим закінчиться Українагейт для ТрампаІмпічмент Трампу дедалі ближче. Владислав Фарапонов змоделював можливі наслідки подій, спираючись на факти, які є непомітними і незрозумілими для тих, хто спостерігає за історією з України.

Трамп б'є й інші рекорди: лише Ейзенхауер мав схвалення серед однопартійців у 88%. Але у нинішнього президента найнижча за всю історію вимірів підтримка серед незалежних: у середньому 35% з них схвалюють його роботу. До Трампа найнижчий показник у цій категорії був у Джиммі Картера: 42%. І, здається, саме тут закладений ключ до відповіді на питання, чи вдасться 45-му президенту залишитися на посаді ще на один термін. Збільшувати кількість прихильників серед республіканців просто вже більше нікуди, шлях до сердець демократів закритий, і надія передусім на незалежних, які чомусь після всіх перипетій з імпічментом повинні перейнятися емпатією до глави держави.

Фахівці Gallup вказують, що в переможців у боротьбі за другий термін рівень середньої підтримки в країні наближався до 50%, а у Трампа за всі три роки він максимально підвищувався до 46%. Але середня цифра значно менше, хоча треба віддати належне, він її щорічно нарощував: 38% у перший рік, 40% – у другий і 42% – у третій.

Загалом, якщо повірити в магічну силу екстраполяції, скласти руки, абстрагуватися від майбутньої боротьби, яка буде мати конкретні особи й обставини, другий термін начебто пропливає повз Дональда Трампа. Зеленський, звісно, як президент повинен говорити про готовність України працювати з будь-яким главою Білого дому, яку б партію той не представляв, але ми-то розуміємо, наскільки закоханість Трампа в Путіна завадила Сполученим Штатам на повну силу включитися в протистояння Росії, у тому числі й на українському напрямку. Тому в інтересах нашої країни та з міркувань більшої глобальної стабільності хотілося б, щоб прийшов 46-й президент США.

Внутрішньополітичні висновки з виявлених тенденцій не менш важливі. Американці вказують, що класичний поділ між демократами й республіканцями з якихось ціннісних питань абсолютно поступився місцем питанню підтримки Трампа. Дивлячись з 2020 року, феномен Джона Маккейна, рішучого противника Трампа в Республіканській партії, здається взагалі незрозумілим і тепер неможливим. Це дуже нагадує нашу ситуацію, коли під час кампанії на перший план вийшов особистий маркер «за Порошенка або за Зеленського?», який досі нікуди не дівається, хоча вже ніяк не відповідає ані нинішньому місцю в українській політиці колишнього президента, ані ідеологічній невловимості президента нинішнього. І нам ще тільки належить розібратися, що стоїть за цим нездоровим прагненням усі складнощі і розбіжності в країні звести до пари-трійки відомих імен.

Леонід Швець, спеціально для «Слово і Діло»

Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: