Справа Дубневича: все, що відомо на сьогодні

Читать на русском
Олег Новіковжурналіст, Слово і Діло

Верховна рада підтримала усі три подання генерального прокурора Руслана Рябошапки на народного депутата Ярослава Дубневича. Керівник Генпрокуратури просив парламент надати дозвіл на притягнення нардепа до кримінальної відповідальності, його затримання та арешт. Після позитивного рішення депутатів детективи НАБУ і прокурори САП нарешті зможуть провести хоч якісь слідчі дії стосовно Дубневича та вручити йому підозру, бо раніше без дозволу Ради робити цього було не можна. Що ж буде далі та в чому підозрюють політика?

В чому саме підозрюють Ярослава Дубневича?

Ярослава Дубневича підозрюють в організації схеми із заволодіння коштами ПАТ «Укрзалізниця». Мовляв, він, як голова транспортного комітету Верховної ради, був поінформований про стан речей в УЗ і мав деякий вплив на службових осіб підприємства. За даними слідства, у 2015 році Дубневич вигадав схему, згідно з якою тендер із закупівлі стрілочних переводів за завищеними цінами філії «Центр забезпечення виробництва» УЗ мала виграти фірма «Арго». До свого плану він залучив першого заступника начальника цієї філії УЗ Едуарда Пушкаренка, який раніше був його помічником на громадських засадах та має вплив на діяльність підприємства УЗ для виконання схеми. Також Дубневич звернувся до гендиректора Дніпропетровського стрілочного заводу Сергія Тараненка, який теж був його помічником.

Завданням Пушкаренка було забезпечення тендерної документації з наперед визначеною ціною для перемоги фірми «Арго» на торгах. Своєю чергою, Пушкаренко надав вказівки підлеглим працівникам філії Тетяні Клепак, Андрію Степаненку та Оксані Захаревич для підготовки відповідних документів.

Наприкінці 2015 року філія УЗ оголосила тендер на закупівлю стрілочної продукції із оголошеною вартістю 562 млн грн. У ньому взяли участь вже згадана фірма «Арго» і ТОВ «АКБ Тяжмашкомплект». Перша фірма була підконтрольною Пушкаренку через її директора Антона Шевченка (перший надає другому безпосередні вказівки). Натомість «АКБ Тяжмашкомплект», яка контролювалася добрими знайомими Пушкаренка, відігравала роль технічного конкурента. Зрештою, як і планувалося, компанія «Арго» стала переможцем тендеру.

Втім, для того, щоб тендер відбувся, необхідно було придбати вказану стрілочну продукцію, оскільки фірма «Арго» не є її виробником. Тому Дубневич надав вказівку Тараненку, як гендиректору Дніпропетровського стрілочного заводу, щоб той підготував необхідні документи і продав ТОВ «Арго» стрілочні переводи через посередника – ТОВ «Корпорація КРТ», кінцевим власником якого є сам Дубневич.

Отже, стрілочний завод продав товар фірмі «Корпорація КРТ» за 525,9 млн грн, а та продала її вже ТОВ «Арго» за 631,4 млн грн. Тобто на 20% дорожче. Після цього компанія «Арго» продала стрілочні переводи філії «Центр забезпечення виробництва» УЗ за 637,9 млн грн. Тобто фактично держава могла закупити стрілочну продукцію напряму у Дніпропетровського стрілочного заводу, не переплачуючи фірмам-«прокладкам».

Скільки триває досудова історія?

Справу за усіма цими фактами детективи НАБУ порушили ще у 2017 році. Вже за два роки – 2019 року – вісьмом особам було повідомлено про підозру. Серед них згадані вище Пушкаренко, Тараненко та троє працівників філії УЗ. Також підозрюваними у справі стали перший заступник Тараненка Валерія Крячко, директор фірми «Арго» Антон Шевченко і директор «Корпорація КРТ» Олег Місьонг. Проте їхню справу розслідували окремо, бо для притягнення до відповідальності підозрюваного організатора Ярослава Дубневича необхідна була згода парламенту, адже він на той момент уже був членом українського парламенту і на нього поширювалася дія імунітету.

У справі щодо восьми підозрюваних слідство уже завершили. Невдовзі обвинувальний акт мають спрямувати до Вищого антикорупційного суду.

Чому недоторканність з Дубневича не зняли раніше?

НАБУ і САП тричі ініціювали подання про зняття недоторканності з Ярослава Дубневича до Верховної ради. Проте спочатку подання має погодити генеральний прокурор. Попередник Руслана Рябошапки Юрій Луценко тричі повертав документи до НАБУ і САП нібито для доопрацювання. Перше подання САП було передано наприкінці 2018-го – початку 2019 року. Його Генпрокуратура забракувала. Друга спроба САП відбулася у лютому 2019 року, проте ГПУ повернула документ на доопрацювання Третя спроба була у травні, яка також була безуспішна. Втім, як підтвердив під час засідання регламентного комітету сам нардеп Дубневич, текст подання фактично не змінювався.

Які подальші варіанти розвитку подій?

  1. Справу Дубневича направлять до суду. Нардепу вже вручили підозру. Після цього НАБУ і САП звернуться до Вищого антикорупційного суду із клопотанням про взяття його під варту з альтернативою застави. Суд визначить йому запобіжний захід, а тим часом слідство триватиме. Відсьогодні у нардепа можна проводити обшуки та вилучати необхідні слідству речі. Після завершення слідства справу мають передати до суду.

  2. Справу Дубневича закриють. Після з’ясування всіх обставин справи, обшуків у нардепа, експертизи мобільного телефона та носіїв інформації, можуть з’ясуватися нові обставини, які стануть підставою для закриття провадження. Проте, це малоймовірно, оскільки справу стосовно співучасників планують передати до суду, а Дубневич у ній вважається організатором.

  3. Остаточну крапку у справі поставить суд.

Що може завадити довести справу до кінця?

Справу можуть не довести до кінця в разі відсутності прямих доказів причетності Дубневича до правопорушення. Проте деякі негласні слідчі (розшукові) дії, а саме прослуховування телефонів фігурантів, підтверджує, що Дубневич причетний до цієї справи. За словами експомічника нардепа – Пушкаренка, саме з ним необхідно було погодити низку дій.

Схема заволодіння 93 млн грн "Укрзалізниці" при закупівлі стрілочної продукціїNABU

НАБУ також розслідує факти можливого замаху на заволодіння коштами філії УЗ тими самими особами, оскільки угода, яку уклали між філією УЗ та ТОВ «Арго», передбачала пролонгацію. Її мали продовжити ще на 20% товару, який придбали би за завищеними цінами. Детективи зафіксували розмови Тараненка, Пушкаренка та інших осіб, під час яких вони постійно згадували прізвище Дубневича або його ім'я.

Тому навряд чи хтось наважиться закрити справу вже після вручення підозри нардепу. Остаточну крапку в цій історії поставить уже Вищий антикорупційний суд. Але раніше, ніж у 2020 році, цього чекати не варто, навіть якщо слідство просуватиметься шаленими темпами. Томів у справі величезна кількість: прочитати всі до нового року адвокати фізично не встигнуть.

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: