Якщо законопроект про викривачів корупції набуде чинності, то є ризик, що деякі професійні, але недобросовісні антикорупціонери почнуть зловживати своїми правами заради заробітку. Таке побоювання висловив «Слову і Ділу» адвокат Олексій Подосінов.
Нагадаємо, ВРУ ухвалила у першому читанні законопроект, який врегульовує права викривачів корупції. Запроваджується поняття «викривач корупції». Це фізична особа, яка повідомила про факти корупційних або пов’язаних із корупцією правпорушень іншою особою, маючи впевненність, що ці факти достовірні.
«У мене є певні побоювання, що недобросовісні особи зможуть зловживати цим правом. Йдеться про шантаж посадових осіб. Є загальновідомі факти та вироки судів стосовно осіб, які під виглядом боротьби з корупцією фактично вимагали гроші або погрожували розпочати компрометуючу кампанію проти чиновника», — пояснив Олексій Подосінов.
Зміни в КПК від Зеленського: плюси, мінуси, підводні каменіНардепів можна буде обшукати, ДБР та НАБУ отримають можливість проводити прослуховування, а суд матиме можливість не випускати під заставу, а саджати під арешт топкорупціонерів.
Юрист зазначив, що з метою запобігання подібних випадків у законодавстві треба було передбачити і посилити відповідальність за недостовірну інформацію про корупційний злочин.
Законопроект передбачає надання викривачам корупційних дій вагомий захист держави. «І більше того, передбачено, що такі повідомлення про корупцію можуть бути анонімними. Навіть передбачено, що їм дозволяється стежити за особою, яка підозрюється в корупційних діях. Тобто пропонується внести зміни до Кримінального кодексу щодо збору персональних даних, що така діяльність викривача не є злочином. Надто широкі повноваження, тому є певна небезпека, коли гарні наміри можуть перетворитися у тиск», – вважає юрист.
Захист викривачів передбачає, що в разі звільнення викривача з роботи, йому належить виплата середнього заробітку за останні два роки роботи. «Коли особа звертається з позовом, що зазнала утиску у зв’язку із тим, що є викривачем, то обов’язок доведення цих обставин покладається на відповідача. Тобто керівник, який звільнив викривача, має довести, що він діяв правомірно», – сказав експерт.
Щодо винагороди для викривача, законопроектом пропонується виплачувати 10% отриманих корупціонером грошей, але в розмірі до 3 тисяч середніх прожиткових мінімумів (майже 6 млн грн) і тільки після вироку суду. При цьому має бути завдано шкоди державі чи отримано неправомірну винагорода на суму не менше 5 тисяч прожиткових мінімумів. Це майже 10 млн грн. Тому, на думку Підосінова, викривачі найчастіше будуть співпрацювати із детективами НАБУ та НАЗК. Не виключено, що можуть навіть з’явитися професійні викривачі.
При цьому викривачем не може бути аудитор, ревізор чи оперуповноважений. Юрист навів найпоширеніший приклад корупційної ситуації, коли керівництво підприємства укладає угоду на придбання товарів чи послуг для установи за завищенною ціною (з відкатом). Якщо працівник цього підприємства дізнається про такі дії та повідомить про це правоохоронців, він може бути визнаний викривачем.
Серед іншого проєкт визначає, що викривачів та їхніх близьких родичів захищає держава. Їм гарантується анонімність, безкоштовна психологічна та юридична допомога.
Нагадаємо, ми писали, як депутати змінили штрафи за перевантажений транспорт.
Також «Слово і Діло» повідомляло, що Верховна рада з початку роботи ухвалила майже 50 законопроектів.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»