ProZorro перероблять. Що зміниться в правилах публічних закупівель?

Читать на русском
Андрій Вігірінський

Верховна Рада ухвалила за основу законопроект №1076 «Про внесення змін у закон «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель». Законопроектом пропонується обов'язкове використання системи ProZorro при закупівлі від 50 тис. грн, а також встановлюється заборона на скасування тендеру, якщо на нього поскаржилися його учасники до органу оскарження. Також пропонується дозволити бізнесу виправляти помилки в тендерній документації протягом 24 годин і давати замовникам право проводити попередні ринкові консультації для аналізу ринку.

Юрист Андрій Вігірінський висловив сумніви з приводу того, що зміни, які передбачені законом №1076, принесуть користь.

«Приміром, в якогось органу судової влади виникне необхідність провести закупівлі паперу на суму 51 тис. грн. В такому разі передбачено обов'язкову спрощену процедуру закупівлі з використання електронного аукціону», — констатував юрист.

Він зауважив, що основна мета запропонованих змін в частині зниження порогу ціни при визначенні предмету закупівлі — це протидія фінансовим втратам, а також, очевидно, боротьба з корупційними проявами, які мають місце під час використання публічних фінансів.

Однак у перегонах за цими благими цілями та при визначенні мінімальних порогів для закупівель варто було б зважувати як інфляційні процеси, які відбулись в країні за останні декілька років, так і ступінь суспільної небезпеки дій, вказав юрист.

За великим рахунком, закупівля предметом якої є товар вартістю понад 50 тис. грн, але не більше 200 тис. грн, не може спричинити збитки, уточнив він.

«Наприклад, відповідно до ч.3 примітки до ст. 364 КК України істотною шкодою у статтях 364, 364-1, 365, 365-2, 367 вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Станом на сьогодні ця сума становить (1891/2)х100=94 550 грн. Тобто для кваліфікації дій службових осіб, які спричинили збитки, та притягнення їх до відповідальності, потрібно встановити збитки на суму щонайменше 94 тис. 550 грн», — конкретизував юрист.

При сумі договору в 51 тис. грн встановити такий збиток доволі складно, наголосив експерт.

Звісно, додав він, представники правоохоронних органів можуть кваліфікувати дії за ст. 191 КК України і ніколи не довести навмисні дії щодо розтрати чи те, що кошти були привласнені.

За його словами, дріб’язковість у такій ситуації скоріш спричинить додаткове неефективне використання часу, ніж сприятиме протидії злочинам.

Експерт зазначив, що хоч угоди до 50 тис. грн і не повинні укладатися з дотриманням спрощеної процедури електронних аукціонів, однак законодавець визначив для них інший механізм прозорості:

«Замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, в тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов'язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель», — вказує Вігірінський.

Він зазначив, що звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, повинен містити наступну інформацію: дата укладення та номер договору/документа (документів), що підтверджують придбання товару (товарів), робіт та послуги (послуг); найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім’я, по батькові (за наявності)(для фізичної особи) постачальника товарів, виконавця робіт чи надавача послуг, з яким укладено договір про закупівлю; назва предмета закупівлі; кількість, місце та строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг; ціна та строк виконання договору.

Тобто замовника схиляють до використання електронних майданчиків для проведення аукціонів, акцентував юрист.

Він припустив, що цим хочуть забезпечити принцип прозорості при використанні публічних фінансів. Однак, якщо замовник укладає договір на допорогову суму, то відомості про неї відображаються в системі ДФС, і якщо в її працівників виникнуть сумніви щодо суб’єкта господарювання постачальника, вони це повинні виявляти та реагувати.

Далі з огляду на вимогу про необхідність проводити закупівлі за зниженими ціновими порогами варто врахувати і можливість їх блокування за допомогою органу оскарження. Учасник торгів може звернутися до АМКУ, якщо вважає, що його права були порушені, продовжив юрист.

На його думку, збільшення обсягу закупівель, які підлягають регламентації за цим нормативним документом, потенційно призведе до збільшення обсягу скарг, що, у свою чергу, спричинить навантаження на АМКУ та втрату часу, не говорячи вже про подальші судові розгляди.

Експерт звернув увагу, що політики апелюють до того, що відбувається сприяння корупції через дріб'язковість предмету закупівлі.

За його словами, усунути це можливо лише шляхом визначення родової належності самого предмету закупівлі, тобто йдеться про планування однорідних закупівель, а не лише питання зменшення порогу.

Як депутати пропонують зменшити тиск на бізнес (виправлено)Народні депутати пропонують низку змін до Кримінального кодексу, щоб зменшити тиск на бізнес.

Також експерт акцентував, що законом передбачено автоматичне відхилення аномально низьких цінових пропозицій (які більше, ніж на 40% відрізняються від середньої ціни пропозиції) для боротьби з «демпінгом цін».

За його словами, перш за все варто врахувати, що аномальна ціна визначається системою автоматично, виходячи з пропозицій учасників.

Експерт роз’яснює, що за наявності щонайменше 2-х пропозицій система визначає аномальну з них, виходячи з критерію ціни. Далі, як вбачається з тексту законопроекту, учасник, що надав найбільш економічно вигідну тендерну пропозицію, яка є аномально низькою, повинен надати протягом одного робочого дня від дня визначення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції обґрунтування в довільній формі щодо цін або вартості відповідних товарів, робіт чи послуг пропозиції.

«Тобто вже на цьому етапі закон відхиляє думку, що та ціна, яка є вищою, можливо, є аномально завищеною, змушуючи учасника розкривати ті відомості, які, припустимо, становлять комерційну таємницю», — вказав він.

Юрист зауважив, що Закон не зобов’язує замовника пропозицію аномально низької ціни відхилити, лише надає право на це в разі якщо обґрунтування, яке надав суб’єкт, на думку замовника, є необґрунтованим.

Водночас, якщо учасник не надав обґрунтування, то його пропозиція відхиляється, зауважив він.

Далі, експерт уточнив, що серед критеріїв, які спростовують аномальність законодавець визначає наступне:

Досягнення економії завдяки технологічному процесу виробництва товарів, порядку надання послуг чи технології будівництва; сприятливі умови, за яких учасник може постачати товари, надати послуги чи виконувати роботи, зокрема, спеціальна цінова пропозиція (знижка) учасника; отримання учасником державної допомоги згідно з законодавством.

«Що робити у разі, коли два пов’язані між собою суб’єкти господарювання визначають ціну 1 млн грн та 1,1 млн грн відповідно, а інший суб’єкт виходить з пропозицією 500 тис. грн. Яка ціна при цьому є не аномальною, а яка звичайною: 500 тис. грн чи 1 млн грн?», — поділився думками Вігірінський.

Юрист наголосив, що суб’єктивну оцінку тендерного комітету, який визначатиме обґрунтованність «аномальності ціни», не можна вважати правовою.

«Припустимо, що має місце закупівля, на яку виходять, заздалегідь узгодивши свої дії (так, це заборонено, але є відчуття, що такі факти мають місце), два підприємства та один новачок, який готовий заради завантаження виробництва запропонувати власний товар зі знижкою в 30-40% порівняно з пропозицією двох інших учасників. За таких умов їм навіть напружуватись не потрібно, система автоматично розпізнає аномальну пропозицію, а організатор закупівлі просто не вважає обґрунтування обґрунтованими, — перемагають найсильніші», — розповів Вігірінський.

Він акцентував, що звернення до АМКУ для оскарження рішення тендерного комітету впиратиметься у те, що відсутнє юридичне визначення терміну «обґрунтованність аномальної цінової пропозиції».

У підсумку юрист наголосив, що відсутність юридичного визначення завжди призводить до вільного тлумачення, що у питанні закупівель недоречно.

Як депутати пропонують зменшити тиск на бізнес — за посиланням.

Також ми з’ясували, як змінилось місце України у міжнародних рейтингах.

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.