Суд скасував арешт вилучених Національним антикорупційним бюро комп'ютерів у приміщенні Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, оскільки до нього звернувся детектив Національного антикорупційного бюро, а не прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Про це йдеться у мотивувальній частині рішення Київського апеляційного суду від 21 серпня, повідомляє «Слово і Діло».
Зокрема, як вказує колегія суддів, згідно з частин 1-3 статті 64-2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи. Також судді підкреслили, що третьою особою, коли вирішується питання про арешт майна, стають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна. Отже,як вважають судді, з клопотання про арешт майна до слідчого судді звернувся детектив НАБУ, що суперечить вимогам ч. 2 ст. 64-2 КПК України, в якій чітко зазначено, що з даним клопотанням має право звертатися лише прокурор.
Водночас додамо, що стаття 64-2 КПК України містить лише поняття того, хто є третьою особою, її представником та його повноваження, а порядок арешту майна визначений статтями 170 і 171 КПК України.
Нагадаємо, Центр протидії корупції повідомив, що Апеляційний суд скасував арешт з комп'ютерів НКРЕКП із деталями схеми «Роттердам плюс».
Раніше суд відмовився заочно арештовувати екс-голову НКРЕКП Дмитра Вовка. Пізніше він офіційно з'явився в розшуку МВС. Водночас у суді пояснили, чому не заарештували Вовка.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»