В умовах війни неприпустимим є спілкування політиків із державними російськими медіа. Такі ЗМІ – це засіб дезінформації, інструмент прямої пропаганди.
Таку думку в коментарі «Слову і Ділу» висловив політолог Олег Саакян.
«Українські політики можуть комунікувати з російськими ЗМІ, але вибірково. Наприклад, припустимим є спілкування з російськими медіа, які не належать до державних, не використовуються для пропаганди, умовно ліберальними. Однак навіть для них потрібні певні критерії», – зазначив Саакян.
На його думку, потрібно зрозуміти, як ми можемо використовувати російські медіа для власної стратегічної комунікації та що за допомогою них озвучувати. В РФ живуть кілька мільйонів українців, з якими потрібно комунікувати, в тому числі використовуючи для спілкування медіа, які вигідні Україні.
«Шляхом такої комунікації ми можемо посіяти сумнів у пропагандистській картині Кремля. Тим більше, якщо інтерв'ю дають люди, яких не пов'язують із пропагандистською машиною РФ, до яких немає презумпції недовіри, що формує російська пропаганда», – підкреслив він.
Медіа, які позиціонують себе опозиційними, можна використовувати як засоби комунікації з їхньою аудиторією, додав експерт.
Частина медіа все одно умовно опозиційна. Вони існують завдяки тому, що є опозиційна частина російського суспільства. Наше завдання – підтримувати спілкування не з медіа, а з людьми, які їх читають і дивляться, уточнив він.
«Не настільки важливо, реально незалежне медіа чи умовно. Головне, що такі ЗМІ дають доступ до критично налаштованої частини суспільства щодо політики Кремля», – резюмував Олег Саакян.
Як повідомлялося, в президентській команді допускають спілкування з певними засобами масової інформації з Росії для того, щоб просувати українську точку зору для росіян.
Нагадаємо, Дмитро Разумков дав інтерв'ю російському виданню, в якому, серед іншого, розповів, що проблему Донбасу та Криму законами не вирішити.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»