Рейтинг Зеленського: чи повторяться помилки колишніх президентів

Читать на русском
Катерина Одарченкополіттехнолог

Після оголошення результатів рейтингу Володимира Зеленського на президентських виборах в Україні суттєво зросли очікування ймовірних позитивних змін. За даними соціологічних опитувань, ще на початку березня 35% українців мріяли про істотні зміни, тоді як у травні показники сягнули 58%. Чи вдасться президенту підтримувати такий рівень очікувань, покаже час.

Таку думку в своєму блозі висловила політтехнолог, партнер компанії SIC Group Ukrainе, Member of International association of political consultants (IAPC) Катерина Одарченко, передає «Слово і Діло».

Чому українці втрачають довіру до влади?

Одарченко зазначила, що в травні 2014 року 58% виборців вважали, що дострокові вибори здатні покращити ситуацію в країні. Українці прагнули дієвих реформ. Близько 52% готові були терпіти певні економічні труднощі, тим самим відкривши значну кредитну лінію довіри новому головнокомандувачу, ім’я якого не було секретом ще до початку першого туру.

Перші й останні кроки президентів України на посадіСлово і Діло вивчило, які укази та призначення підписували президенти в перші й останні дні на посаді.

«Саме в цей час, окрім бажання економічного розвитку та стабільності, українці почали сподіватися на нового лідера як на інструмент подолання розколу між Заходом і Сходом. Причини формування таких думок досить прості – анексія Криму, початок окупації перших міст Донбасу та сепаратизм», – підкреслила вона.

За її словами, революція 2014 року знайшла історичне втілення в Помаранчевій революції 2005 року – ті самі сподівання на нову владу, яка нібито пройшла пліч-о-пліч усі жахи Майдану. За соціологічними опитуваннями 2005 року, 67% виборців вірили, що Віктору Ющенку було під силу витягнути країну з кризи.

Вибори 2010 року показали, що українці обурені відсутністю змін і мають підвищену увагу до питання протидії корупції, нагадала експерт.

«Усе це призвело до формування негативного образу влади (близько 80% були незадоволені політикою Ющенка) та висловлення довіри майбутній новій владі на чолі з Януковичем», – уточнила вона.

Чому оптимістично налаштований український виборець, який згоден чекати змін, втрачає довіру до влади?

Реформи вимагають швидкої імплементації

«Новосформована влада якомога швидше проводить низку змін або взагалі їх не впроваджує. Після виборів високий рівень довіри виборця дає їй карт-бланш назустріч кардинальним довгоочікуваним змінам. У разі втрати електоратом довіри реформувати чинну систему набагато важче», – пояснила Одарченко.

Новообраний президент має близько ста днів, щоб вплинути на погляди виборця. Впродовж цих кількох медових місяців стають очевидними тенденції діяльності влади – або новообраний головнокомандувач втілює передвиборчі обіцянки в життя і, як наслідок, збільшує свою армію послідовників, або провалюється й втрачає необхідну довіру та підтримку, додав він.

Політтехнолог нагадала, що перемогу Петру Порошенку в першому турі гарантували 54% голосів. Рівень довіри до гаранта на момент обрання становив 64%.

«Населення очікувало здійснення предвиборчих обіцянок – вирішення питання Донбасу, проведення економічних реформ та гарантування соціального захисту населення», – наголосила вона.

Після закінчення трьохмісячного терміну Порошенко недорахувався 13% довіри. Відтоді почалося її стрімке падіння – 22% станом на грудень 2015 року. Ближче до початку нової кампанії в серпні 2018 року рівень довіри становив 13%.

«Не став винятком і результат Віктора Ющенка. Помаранчевий гарант отримав 60% довіри – виборці вірили в правильний напрямок руху країни», – підкреслила Одарченко.

Однак, за її словами, наступні декілька кварталів стали катастрофою – втрата майже половини підтримки виборців пояснювалася зволіканням з обіцяними реформами, низкою корупційних скандалів та відкритими альянсами з представниками попередньої влади. Як результат – рекордний баланс недовіри в мінус 57% та п’ятивідсотковий рейтинг напередодні президентських виборів 2010 року.

«Та сама історія з президентством Януковича. На початку його підтримували 49% виборців. На кінець року він втратив 13%, а перед початком Революції Гідності рейтинг Януковича становив 20%», – акцентувала вона.

Український виборець має песимістичний настрій. З одного боку, населення завжди дає шанс новому головнокомандувачу на втілення обіцянок та проведення реформ, з іншого – впродовж існування незалежної України народні обранці нехтували своїм шансом, підкреслила фахівець.

Перший місяць роботи президента: як Зеленський виконує обіцянкиПонад два десятки нових обіцянок дав шостий президент України протягом першого місяця роботи. Три обіцянки Зеленський виконав, п’ять – провалив.

Спроби змінити чинну систему зазнавали невдач, що тягнуло за собою такі наслідки, як втрата довіри та складання владних повноважень, додала вона.

«Безперечно, це повинен мати на увазі новообраний президент Володимир Зеленський, з огляду на те, що в 2019 році економічні питання витіснила зовнішня загроза державності – війна та внутрішня корупція», – резюмувала Катерина Одарченко.

Раніше «Слово і Діло» писало, як три останніх президенти України проводили перші й останні дні на посаді: які укази підписували, які законопроекти вносили, кого призначали.

Також пропонуємо подивитись, як шостий президент працював у свій перший місяць каденції: скільки нових обіцянок дав, скільки обіцянок виконав, а скільки – провалив.

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.