5% ВВП на армію: чи зможе «Слуга народу» виконати програмну обіцянку

Читать на русском
Микола Сунгуровськийдиректор військових програм
Григорій Перепелицявійськовий експерт, конфліктолог - міжнародник

21 липня в Україні стартують дострокові парламентські вибори. І вже традиційно політичні сили увійшли у виборчий процес не лише з білбордами, а й з обіцянками. «Слово і Діло» виділило всі обіцянки з програм тих партій, які, за прогнозами соціологів, можуть пройти до нового парламенту. Ми розбили їх за темами й сьогодні пропонуємо подивитись обіцянку партії «Слуга народу» в частині фінансування армії. Зокрема, в планах партії виділити на оборонку 5% ВВП.

Директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський звернув увагу, що програми партій переважно не такі, які можуть бути алгоритмом дій. Це суто політичні програми, набір гасел і позначення пріоритетів.

«Це заклики до виконання, а не постановка завдань. Політична програма – це не програма дій уряду, наприклад. Тобто суть у тому, що ці документи за бажання повинні будуть трансформувати в програму, де чітко розписаний кожен пункт і обґрунтований економічно, технічно, юридично. Зараз ми бачимо набір гасел», – зазначив Сунгуровський.

Коли йдеться про 5% ВВП на оборону, то зараз розрахунок за формулою 3% на громадянську безпеку й 2% на оборону, тобто не всі 5% йдуть на армію, уточнив він.

«Сьогодні 5% ВВП – це те, що дійсно може дозволити собі Україна. Однак для держави, що воює, це не показник. Наприклад, Ізраїль витрачає 10% ВВП. Але там і економіка інша, ВВП інший, потрібно це також визнати», – підкреслив експерт.

На його думку, відсоткові показники – це умовні речі. Тому потрібно зрозуміти, що не відсотки головні, в цьому всьому ключове – це ВВП.

«Одна річ, коли ВПП вміщується в мільярди, інша – в мільйони. Армія «їсть» мільйони, а не відсотки. Якщо піде економіка вгору, все інше буде нормально, можна буде фінансувати хоча б на рівні 5%. Якщо ні, то це залишиться обіцянкою», – пояснив він.

Підсумки роботи Ради VIII скликання: як виконували програмні обіцянки депутати-списочникиСлово і Діло проаналізувало, як депутати-списочники в парламенті восьмого скликання виконували програмні обіцянки.

Хоча співвідношення та відсоткові показники також говорять про пріоритети держави. Наприклад, в європейських країнах постійна проблема в тому, що країни НАТО витрачають менш ніж 2% ВВП, за що й зазнають критики з боку США, додав фахівець.

«Держави, які воюють, мають витрачати більше. Але потрібно розуміти, що в різних країн різні противники, проблеми, вимоги до озброєння. І цей відсоток встановлюється в кожному конкретному випадку відповідно до загроз, які є. А не просто тому, що так заведено в якійсь країні, в НАТО або ще десь», – наголосив він.

За його словами, навіть якщо можливе фінансування на рівні хоча б 5% ВВП, то далі має бути програма розвитку ЗСУ, щоб розуміти, на що може розраховувати армія, на поставки якої техніки. І там уже кожен пункт має бути чітко прорахований: скільки коштуватиме техніка та яка, коли потрібно її поставити.

«Тому такі програми – це гасла, заклики. Далі має бути програма дій уряду. Тоді вже під кожен пункт мають бути розрахунки. І немає гарантій, що цифри, які записані в цих програмах, перейдуть до програми уряду. Там прораховуватимуться технологічно всі речі. І там не буде відсотків, а будуть мільярди гривень», – резюмував Микола Сунгуровський.

Конфліктолог-міжнародник Григорій Перепелиця зазначив, що фінансування оборонного сектора на рівні 5% цілком досяжне, але якщо впровадити інструменти антикорупційного характеру.

«5% – це реальна цифра, яка закладалася від самого початку в Україні, ще на початку 90-х років. Зокрема, в першому законі «Про оборону України» та в законі «Про Збройні сили України», – нагадав він.

Але дійсно потрібно, щоб влада й суспільство усвідомлювали, що країна в стані війни. Якщо країна в стані війни, то 5% на війну – це мінімальна потреба, щоб стримувати агресію, цього недостатньо, щоб досягти перемоги над агресором, підкреслив експерт.

«Тому 5% – реалістична цифра. Інша річ, що всі 25 років влада не давала навіть 1% ВВП, тому ми майже повністю втратили боєздатність ЗСУ. І коли почалася війна, то ЗСУ виявилися не в змозі виконувати головні функції згідно зі статтею 17 Конституції, тобто функції захисту й оборони територіальної цілісності від зовнішньої агресії», – пояснив Григорій Перепелиця.

Раніше ми розбиралися, що обіцяють політичні партії з приводу зарплат українців. Також «Слово і Діло» дізналось, як партії планують розвивати культурну галузь.

«Слово і Діло» подивилось, як виконували програмні обіцянки депутати-списочники під час роботи Ради VIII скликання.

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.