Програмні обіцянки «Слуги народу»: чи з'явиться в українців «економічний паспорт»

Читать на русском
Андрій Бліновекономічний і фінансовий експерт

21 липня в Україні стартують дострокові парламентські вибори. І вже традиційно політичні сили увійшли у виборчий процес не лише з білбордами, а й з обіцянками. «Слово і Діло» виділило всі обіцянки з програм тих партій, які, за прогнозами соціологів, можуть пройти до нового парламенту. Ми розбили їх за темами й сьогодні пропонуємо проаналізувати обіцянку лідера рейтингового списку – партії «Слуга народу» – щодо економічного забезпечення. Зокрема, в планах партії впровадити «економічний паспорт українця», за яким усі діти отримають частку від експлуатації природних ресурсів на індивідуальні рахунки.

Економічний експерт Андрій Блінов зазначив, що ця ініціатива не стільки пов’язана з економічним рівнем, скільки це питання суспільного договору. За результатами кожних виборів у нас відбувається певний перегляд такого суспільного договору, який у сучасній Україні завжди мав різні форми.

«Однак значна частина населення за всієї критики Радянського Союзу є прибічниками соціальної держави. Відповідно, ідея про те, що надра належать народу, популярна», – підкреслив Блінов.

За його словами, ключовим елементом, як і будь-якого непоганого гасла, є момент, пов'язаний із втіленням цього гасла, а саме, яким чином це відбуватиметься.

«Тобто, чи будуть узагалі та яким чином кошти вийматися з економіки? З іншого боку, зрозуміло, що це не можуть бути кошти, які взагалі виймаються з економіки, оскільки це вкрай неефективно», – уточнив він.

Зарплати українців: що обіцяють політичні партії на виборах-2019З першої п'ятірки партій найбільше обіцянок щодо зарплат дала Батьківщина. Головне – за п'ять років досягти рівня середньої зарплати Польщі в доларовому вимірі.

Другий важливий момент полягає в тому, що надра ще потрібно видобувати. Коли говорять про те, що газ і вугілля, як і всі надра, належать народу, то слід сказати, що народ сам по собі не може їх видобути, додав експерт.

«Це можуть зробити спеціальні компанії, техніка. Відповідно, вони контролюють надра, перераховуючи частку народу у вигляді різного роду податків. Також, якщо це держпідприємства, то у вигляді прибутку, який скеровують до держбюджету», – пояснив він.

На його думку, ідея спеціалізованих фондів непогана. Це має працювати на рівні автомобільних доріг, де лише останні 2 роки ми маємо спеціальний Дорожній Фонд. Принаймні скарг, що коштів не виділяють узагалі, стало менше. Як показує практика, в нас фінансуються захищені статті бюджету. Буває, що на інвестиційні програми взагалі не вистачає коштів.

«Однак очевидно, що ця обіцянка – передвиборчий популізм. Ми можемо сотні разів говорити про персональні дитячі рахунки, але є реальна дієва підтримка малих дітей у всіх країнах, яка виражається в інфраструктурних та інституційних речах. По-перше, допомога після народження дитини», – акцентував Блінов.

Він нагадав, що свого часу Україна прийшла до цієї моделі. Однак питання в змісті цього комплекту, в сумі.

«Це непоганий інструмент стимулювання для того, щоб батьки в нормальних сім’ях наважувалися на народження другої, третьої дитини, що, звісно, покращуватиме демографічну ситуацію. Тобто це гроші, які розтягують на перші три роки життя дитини. Це має бути досить високий кошторис, пов'язаний із закупівлею необхідного для дитини», – наголосив економіст.

Другий важливий аспект стосується розвитку дитини та соціалізації. Держава все-таки повинна мати погляд на систему дитячої підліткової соціалізації, додав він.

«Зокрема, яким чином функціонуватимуть дитячі клуби. Те, що раніше називали будинками дітей та юнацтва, палацами піонерів. Це значною мірою соціалізує дітей, організовує їх. Це працює в різних країнах, і там є все, включно з клубами за інтересами», – підкреслив фахівець.

Третій момент пов'язаний з освітою та можливістю подальшого навчання у ВНЗ. Тут держава має чітко усвідомити, що має надаватись якісна шкільна освіта, якої вистачить для нормального фахового життя людини й, за наявності бажання та хисту, вступу до ВНЗ.

«У цьому має бути політика держави, а не просто в накопиченні коштів. Одна з ключових проблем еміграції – не лише рівень зарплати, а ще й рівень безпеки та рівень інфраструктури. Інколи є просто бажання кращого розвитку для своїх дітей», – пояснив він.

За його словами, якщо говорити про персоніфіковані рахунки, то краще думати щодо пенсійного забезпечення.

«Сьогодні діти й люди похилого віку найбільш проблемні категорії. Звісно, що накопичувальна система має працювати, інакше така ситуація, що пенсіонери зубожіють, мають не більш ніж 100 доларів на місяць, триватиме десятиліттями», – резюмував Андрій Блінов.

Раніше ми розбиралися, що обіцяють політичні партії з приводу зарплат українців.

«Слово і Діло» подивилось, як виконували програмні обіцянки депутати-списочники під час роботи Ради VIII скликання.

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.