Ковток гідності: чого слід повчитися в грузинського протесту

Читать на русском
Олександр Радчукполітолог

Наприкінці минулого тижня Тбілісі сколихнули масові акції протестів грузинів. Приводом стала поведінка російської делегації під час сесії Генеральної асамблеї Міжпарламентської асамблеї православ'я. Очільник російської делегації, який не приховує своєї підтримки агресивних планів Росії щодо Грузії, зумисно сів у крісло спікера парламенту й виступив із притаманною росіянам шовіністичною промовою, чим спричинив скандал і бурхливу реакцію пересічних грузинів.

Обурення вилилося в масові акції протестів, які тривали два дні. Грузинська поліція, щоб зупинити тиск протестувальників, використала спецзасоби й у такий спосіб поранила сотні громадян. Основна вимога мітингувальників – вигнати російську делегацію геть із грузинського парламенту. Чого й не потрібно було особливо довго чекати – росіяни й самі швиденько залишили не тільки будівлю парламенту, але й саму Грузію.

Вчора ввечері протести поновилися. Й цього разу розлючені грузини висунули низку політичних вимог, серед яких відставка міністра внутрішніх справ за насильницькі дії його підлеглих, покарання винних поліцейських за вчинення неправомірних дій, а також вимога зміни виборчої системи на пропорційну. Спікер парламенту Грузії сам подав у відставку, втім, протестувальників такі демарші вже навряд чи влаштують – грузини вимагатимуть дострокових парламентських виборів.

Загалом, події в грузинському парламенті знову актуалізували суттєві геополітичні протиріччя між Грузією та РФ. Звісно, грузини в оригінальний спосіб нагадали росіянам про загарбницьку поведінку в 2008 році, коли за допомогою російських військ було окуповано близько 20% грузинських територій. На стільки ж відсотків грузини вирішили підняти всі ціни для російських туристів, які вирішили відпочити в Грузії.

Влада Грузії погодилася на вибори за пропорційною системоюНа тлі протестів у Грузії влада країни погодилася на те, щоб парламентські вибори в Грузії 2020 року пройшли за пропорційною системою при нульовому виборчому бар'єрі.

Звісно, реакція Кремля була прогнозованою – президент РФ Володимир Путін заборонив російським авіакомпаніям із 8 липня літати до Грузії й дав доручення повернути росіян із Грузії. Російські пропагандистські ЗМІ відразу ж розгорнули потужну антигрузинську кампанію й почали зумисно акумулювати істеричні настрої всередині російського суспільства.

Головне питання: чим завершиться несподівана політична криза в Грузії? Чи справді вона була такою неочікуваною та які уроки для себе може винести Україна?

«Ні» повзучому реваншу?

Саме під тиском масових акцій протестів правляча партія «Грузинська мрія – Демократична Грузія» та її лідер Бідзіна Іванішвілі заявили про можливість зміни виборчої системи на майбутніх парламентських виборах. Така «ініціативність» є своєрідним «хабарем» протестувальникам, щоб якось нейтралізувати градус невдоволення в суспільстві.

Вибори до вищого законодавчого органу Грузії за планом мають відбутися вже наступного року. Втім, проросійськи налаштована верхівка правлячої партії побоюється загострення протистоянь із мітингувальниками, адже від них уже лунала вимога про дострокові парламентські вибори.

Цікаво, що крім скасування змішаної системи та запровадження 100%-ї пропорційної системи, в Грузії планують узагалі скасувати виборчий бар’єр, тобто до парламенту зможуть потрапити всі політичні партії, які отримують бодай якусь підтримку грузинів.

Саме по собі рішення змінити виборчу систему – суттєве досягнення протестувальників. У Грузії дуже швидко змінюються настрої й історія з недолугою поведінкою депутата Держдуми РФ була використана як спусковий гачок. Хоча передумови для такого сценарію були закладені вже давно – грузини довго терпіли загравання чинної влади з Росією, тож будь-яка наруга над цінностями була сприйнята ними як образа. Так чи інакше, українцям є чого повчитися в грузинів – принаймні вони змогли таки дотиснути зміни до виборчого законодавства, хоча це й закінчилося протистояннями з поліцією та заворушеннями.

Однозначно, протестувальники підуть до кінця й вимагатимуть дострокових виборів у Грузії вже цього року. Ці події закінчаться черговою кризою, адже в разі проведення виборів очевидних переможців не буде. Колишні соратники екс-президента Міхеіла Саакашвілі, раніше дуже популярного політика в Грузії, наразі не мають достатньої підтримки. А сам Саакашвілі пробує свої сили в поході до українського парламенту.

Геополітичний наступ Росії

Нестабільність – комфортне середовище для зовнішньої політики в Кремлі. А враховуючи ще й нещодавні перемоги на дипломатичному фронті. посилення позицій Росії викликає чимале занепокоєння.

У РФ відреагували на протести в ГрузіїПрес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков назвав протести в Тбілісі, «русофобською провокацією», яка викликає стурбованість Москви.

Першою була Вірменія, потім економічний тиск на Білорусь, далі – ситуація в Молдові. Зараз є всі шанси для політичної нестабільності в Грузії. В Україні посилення обстрілів українських позиції з боку бойовиків так званих «ДНР/ЛНР».

Усе це виглядає дуже тривожно, якщо ще й взяти до уваги голосування за повернення російської делегації до ПАРЄ без виконання якихось міжнародних зобов’язань. Причому більшіть голосів за це рішення дали депутати від європейських країн. На заваді не стали навіть висновки розслідування щодо причетності російських громадян до збитого «Боїнга» МН17 у 2014 році над територією окупованого Донбасу.

Це новина є дуже поганим сигналом для України. Наступним кроком може стати перегляд санкцій щодо російських чиновників та економіки країни-агресора.

Навіщо це Росії? Перш за все, делегація в ПАРЄ – це можливість розхитувати ситуацію зсередини. Тобто поступово, в гібридний спосіб (як звикла робити Росія) переконувати Європу та світ у правильності власних позиції та курсу. Або принаймні долучати свою точку зору до всіх резонансних питань, які впливають на імідж РФ. Тож Росії наразі залишилося вирішити лише два важливих пункти – змусити США взяти участь у перерозподілі геополітичних сфер впливу та скасувати санкції.

Олександр Радчук, спеціально для «Слова і Діла»


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.