Виборчий кодекс: за яким законом обиратимемо наступну Верховну раду

Читать на русском
Олександр Радчукполітолог

Від рішення Конституційного суду України щодо конституційності указу президента про розпуск і дочасні вибори парламенту залежить ще один суттєвий елемент, який може вплинути на оновлення наступного скликання Верховної ради. Йдеться про ухвалення нового Виборчого кодексу.

Дискусії та підготовка на законодавчому рівні до змін виборчих правил гри триває з 2005 року. Ще раніше це питання також неодноразово виносилося на порядок денний. Втім, наразі абсолютно зрозуміло, що змішана система себе вичерпала й виборчі правила потрібно змінювати.

Звісно, якщо дострокові вибори відбудуться 21 липня, то чинний парламент навряд чи встигне ухвалити новий кодекс. Якщо ж вибори таки відбудуться восени, тоді й шанси на зміни зростуть. Виборчий кодекс може повністю «перетасувати» політичні реалії й дуже суттєво змінити акценти у відносинах між партіями та громадянами-виборцями.

Ще 29 травня комітет Верховної ради з питань правової політики і правосуддя рекомендував парламенту ухвалити проект нового Виборчого кодексу в другому читанні та в цілому перед позачерговими виборами парламенту. Поки що, за словами спікера парламенту, проект нараховує більш ніж 4 тисячі правок, і не факт, що їх встигнуть розглянути напередодні дочасних виборів.

Експерти ж вважають, що навіть за позитивного рішення парламенту новий Виборчий кодекс можна буде застосувати лише на наступних виборах. Які небезпеки й можливості з’являються в разі ухвалення чи неухвалення нового Виборчого кодексу?

Що пропонує новий Виборчий кодекс?

У листопаді минулого року Верховна рада в першому читанні ухвалила законопроект №3112-1 «Проект Виборчого кодексу України» авторства голови парламенту Андрія Парубія, депутатів Леоніда Ємця (фракція «Народного фронту») та Олександра Черненка (фракція БПП).

Чим відкриті списки партій відрізняються від закритих та для чого нам змінювати виборчу системуНавіть якщо нардепи ухвалять зміни до Виборчого кодексу, найближчі парламентські вибори все одно пройдуть за старою системою.

Якщо коротко, у Виборчому кодексі пропонується перейти на систему регіональних виборчих списків (при цьому мажоритарна складова ліквідується), а виборчий бар’єр для партій знизити до 4%.

Більшість експертів переконані, що змінити правила виборчих перегонів парламент ще може спробувати, але якщо вибори відбуватимуться 21 липня, провести їх уже за новим Виборчим кодексом буде фізично неможливо. Для цього потрібно змінювати всю логіку виборчого процесу, який наразі, після указу президента, вже запущений. Ані ЦВК, ані МЗС, яке також бере участь у забезпеченні виборчого процесу, просто не встигнуть «на ходу» змінити усталений перебіг кампанії. Вже не кажучи про ситуацію з партіями та формуванням списків, а також мажоритарні кампанії на виборчих округах.

Тим не менш залишається абсолютно реальним застосування змінених виборчих правил, якби вибори таки відбулися за графіком – в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень, тобто 27 жовтня 2019 року. Звісно ж, якщо парламент, знову ж таки, проголосує за новий Виборчий кодекс.

Якщо ж змоделювати вибори за новим законом, коли не стало б мажоритарної складової, а виборчий бар’єр склав би 4%, то ми побачили б зовсім іншу Верховну раду.

По-перше, якщо опиратися на цифри соціологічних опитувань, які оприлюднили соціологи останніми днями, партія «Слуга народу» могла б претендувати щонайменше на 200 місць у парламенті. Тобто майже одноосібно сформувати більшість. Це небезпечна тенденція, яка ховає взагалі принцип коаліційності та репрезентативності більшості виборців у законодавчому органі влади.

До того ж значно покращили б свій результат проросійські партії – вони могли б також здобути понад 100 мандатів.

Інші політичні сили також покращили б своє представництво не лише завдяки пропорційній системі, але й зниженню бар’єра. Втім, близько 150 мандатів розподілилися б на 4-5 політичних партій, які за найсприятливіших умов могли б об’єднатися хіба що заради ефективної опозиційної роботи.

Старі перевірені виборчі правила – які небезпеки?

Одна з головних небезпек старої виборчої системи – вона й надалі консервує негативні явища в процесі обрання законодавчого органу.

Які виборчі системи діють в Україні та інших країнахВ Україні весь час хочуть скоротити кількість депутатів, але 450 це ще не дуже багато. Дивимося, що в інших країнах.

Ідеться про закритість у формуванні виборчих списків – яким чином той чи інший кандидат отримує той чи інший номер? Хто визначає критерії, які саме ці критерії? Вирішити ці проблеми мали б інші правила формування виборчих списків, згідно з якими формування партійних списків мало б відбуватися за іншими процедурами, що передбачають публічність та чіткість у визначенні критеріїв.

По-друге, це мажоритарна складова. Загалом, сам процес обрання на мажоритарному окрузі давно перетворився на процес торгів між кандидатом і громадянами на окрузі. Переможці застосовують увесь свій вплив на окрузі, зв’язки, підкуп, залякування, адмінресурс. Конкуренція ідей та підходів давно винесена за дужки виборчого процесу на мажоритарному окрузі. Перемагає більш «вправний» та впливовий кандидат.

Крім того, мажоритарка наразі матиме ще кілька суттєвих вад. Ідеться про те, що за збереження змішаної системи новий парламент залишиться без 27 мандатів – провести вибори на мажоритарних округах в окупованих частинах Донецької та Луганської областей, а також у Криму неможливо. Таким чином, нова Верховна рада налічуватиме 423 народних депутати замість 450.

Зважаючи на це, своїм правом проголосувати за мажоритарних кандидатів не зможуть сотні тисяч переселенців. На парламентських виборах вони зможуть проголосувати лише за списки партій, тоді як за мажоритарників – ні, оскільки майже всі ВПО належать за своєю виборчою адресою (місцем реєстрації проживання) до округів, розташованих на тимчасово окупованих територіях.

Недоліки нового Виборчого кодексу

З одного боку, ліквідація мажоритарної складової змішаної системи виборів у нинішніх політичних умовах є суттєвим прогресом на шляху до формування нової логіки представництва в найвищому законодавчому органі держави.

Що пропонують змінити у виборчій системі президент Зеленський та нардепиНа відміну від президента Зеленського, група депутатів пропонує запровадити виборчу систему за відкритими списками.

Втім, пропорційна система навіть за відкритими списками зберігає в собі один дуже суттєвий недолік – створюється ситуація відірваності народних депутатів від виборців через відсутність впливу на формування персонального складу парламенту. Так, виборці зможуть безпосередньо впливати на формування списків тієї чи іншої партії, якщо вони є її членами. Крім того, можуть виникати цікаві ситуації, коли на регіональному рівні якийсь із кандидатів від партії набере найбільшу кількість голосів виборців на окрузі (адже голосування відбуватиметься за весь список і за конкретного кандидата за цим списком), але сама партія на загальнонаціональному рівні не подолає виборчий бар’єр. Що робити в такій ситуації та чи відповідає вона демократичній процедурі виборів – питання дискусійне.

Експерти переконані, що одночасно зі зміною виборчої системи потрібно загалом говорити про парламентську реформу. Дуже кволі розмови про це лунали вже в чинному скликанні парламенту. Зокрема, змінити певні правила роботи Верховної ради пропонував спікер Андрій Парубій. Втім, як бачимо, навіть такі незначні зміни, як графік роботи Ради та парламентських комітетів, запровадити не вдалося.

Загалом, метою парламентської й виборчої реформ має стати професіоналізація політичної діяльності. Парламентарі мають сумлінно виконувати свою законотворчу діяльність – це важка праця зі створення та вдосконалення законодавства. Тож такі явища, як кнопкодавство та постійна відсутність великої кількості депутатів на робочих місцях, мають бути ліквідовані раз і назавжди.

До слова, в команді нового президента Володимира Зеленського неодноразово лунали заяви щодо необхідності парламентської реформи, зокрема в частині запровадження двопалатного парламенту. Чи вдасться втілити в життя цю амбітну мету, а головне – чи розуміє суспільство саму ідею цих змін та їх необхідність, залишається відкритим питанням.

Олександр Радчук, спеціально для «Слова і Діла»


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.