Вже кілька років у Верховній раді України лежить проект нового Виборчого кодексу, який передбачає механізм обрання народних депутатів за системою відкритих пропорційних списків. У листопаді 2017 року кодекс прийняли за основу і з тих пір його доопрацьовують. З огляду на, що парламентські вибори пройдуть цієї осені (а може і раніше, якщо новий президент вирішить достроково припинити його повноваження) часу на зміну законодавства залишилося небагато, чи знайдуться для цього голоси – також незрозуміло. «Слово і Діло» вирішило подивитися, які є особливості виборчої системи в інших країнах.
В Україні, нагадаємо, парламент обирається на п'ять років, в його складі 450 депутатів: половину обирають за мажоритарною системою (від неї хочуть відмовитися), половину – за пропорційною системи із закритими списками.
Змішана виборча система діє також, зокрема, в Литві, Польщі, Німеччини, Грузії та Чехії. У сусідній Польщі двопалатний парламент, який обирають на чотири роки. У нижній палаті 460 депутатів, вони проходять за пропорційною системою з відкритими списками, до верхньої палати 100 сенаторів обирають за мажоритарною системою абсолютної більшості (кандидат повинен набрати більше 50% голосів виборців).
У Німеччині парламентаріїв ще більше: 598 депутатів в нижній палаті, половині з яких проходить за мажоритарною системою абсолютної більшості, а половина – за пропорційною системи із закритими списками. У верхній палаті засідають 69 осіб, які представляють федеральні землі. При цьому членів нижньої палати обирають на чотири роки, а верхньої – на необмежений термін.
Виключно мажоритарна система діє в США, Франції, Великобританії та Білорусі. У двопалатний парламент Британії вибори проводять тільки в нижню палату – 659 депутатів за мажоритарною системою абсолютної більшості на п'ять років. У верхній палаті засідають 782 лорда (їх кількість може змінюватися), їх робота тимчасовими рамками не обмежена.
У Білорусі в нижню палату парламенту за мажоритарною системою абсолютної більшості вибирають 110 депутатів. У верхній палаті 56 сенаторів призначають місцеві ради та ще 8 – президент. Термін роботи всього парламенту – чотири роки.
Пропорційна виборча система працює в Латвії. Там взагалі все просто: однопалатний парламент складається зі 100 депутатів, яких обирають на чотири роки за пропорційною системою з відкритими списками.
Нагадаємо, раніше політолог Олександр Радчук писав про те, що буде з коаліційною більшістю після президентських виборів.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»