Цьогорічні вибори до Європейського парламенту, в яких брали участь громадяни 21 держави Євросоюзу, суттєво відрізнялися від виборів у 2009 та 2014 роках. Найбільше голосів втратили соціалісти, а додали – євроскептики. «Слово і Діло» пропонує подивитись, які політичні сили проходили до ЄП з 2009 до 2019 року.
Протягом останніх 10 років вибори до ЄП відбулися тричі – в 2009, 2014 та 2019 роках. До речі, право обирати 751 члена парламенту мають понад 420 млн осіб у країнах ЄС.
Хоча в останніх виборах більшість набрала Європейська народна партія (EPP), як і під час попередніх двох виборів, але ця політична сила суттєво втратила голоси виборців. У 2009 році ЕРР отримала 274 мандатів, у 2014-му вже менше – 221, а цього року – 178 місць у парламенті.
На другому місці Прогресивний альянс соціалістів і демократів (S&D), який 10 років тому мав 196 мандатів, після наступних виборів – 191, а в 2019 році отримав 152 місця в ЄП.
Справжній прорив здійснив Альянс лібералів і демократів для Європи (ALDE&R), отримавши 108 мандатів, проти 83 у 2009 році та 67 – в 2014-му.
Далі місця розподілилися так: Група зелених/Європейський вільний альянс (Greens/EFA) – 67 місць (у 2009 році партія отримала 57 місць у парламенті, а в 2014-му – 50); Група європейських консерваторів і реформістів (ECR) – 61 (2009 – 57, 2014 – 70); нова партія Група Європи націй і свободи (ENF), яка відразу отримала 55 мандатів; Конфедеративна група Європейських об'єднаних лівих і Нордичних зелених лівих (GUE/NGL) – 39 (2009 – 35, 2014 – 52); Європа свободи і прямої демократії (EFDD) – 53 (2009 – 31, 2014 – 48); депутати, що не приєдналися до інших політсил – 7 місць.
Розподіл мандатів у новому Європарламенті залежить від того, як поведе себе Велика Британія. Якщо Brexit не відбудеться, то кількість депутатів від кожної країни буде такою ж, як після вибрів-2014. Але якщо Велика Британія вийде зі складу ЄС, тоді 73 мандати, що належать країні, розподіляться між іншими державами. Тоді розклад сил дещо зміниться.
Німеччина матиме, як і раніше, 96 представників у парламенті, Франція – 79 замість 74, Італія – 76 проти 73, Іспанія – 59 (+5 мандатів), Польща та Румунія матимуть на одного депутата більше – 52 та 33 відповідно, Нідерланди отримають 29 мандатів (+3), Ірландія – 13 (+2).
Незмінною залишиться кількість представників у Європарламенті від Бельгії, Чехії, Греції, Угорщини та Португалії – по 21 депутату від кожної країни, від Болгарії – 17, Литви – 11, Латвії та Словенії – по 8, Кіпру, Люксембургу та Мальти – по 6 депутатів.
По одному депутату можуть додати Швеція (21), Австрія (19), Данія (14), Фінляндія (14), Словаччина (14) та Хорватія (12), Естонія (7),
Загалом у Європарламенті налічується 751 депутат, але якщо відпаде Велика Британія, то залишиться 705 мандатів.
Дещо змінилася явка на вибори до Європарламенту. Так, у 2009 році у виборах брали участь 43% громадян країн-членів ЕС, у 2014 році явка знизилась, але несуттєво, й становила 42,6%, а на останні вибори в 2019 році прийшло 50,8% виборців.
Рекордна явка для виборів до ЄП була в Польщі (43%). Зокрема, на минулих виборах євродепутатів обирали лише 23,8% польських виборців.
Нагадаємо, ми писали, що Європарламент оголосив результати виборів.
Також «Слово і Діло» писало, чого очікує Європарламент від нової влади в Україні.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»