Клімкін подає у відставку: як глава МЗС виконував обіцянки

Читать на русском

Міністр закордонних справ Павло Клімкін став одним з багатьох чиновників, які зібралися піти у відставку при президенті Володимирі Зеленському. 17 травня Клімкін повідомив, що написав заяву і направить її в парламент в день інавгурації. «Слово і Діло» подивилося, як міністр виконує свої обіцянки.

Відзначимо, що свою посаду Клімкін обіймає з 19 липня 2014 року. З того моменту він дав 42 обіцянки, з них виконав 28 (67%), провалив – 13, ще одна залишається в процесі.

Серед виконаних обіцянок Клімкіна – Україна не співпрацюватиме з Росією в Раді безпеки ООН, якщо стане її непостійним членом. Відповідний статус Україна отримала з 1 січня 2016-го на два роки. За підсумками цієї каденції в Міністерстві закордонних справ повідомили, що всі контакти між українською і російською делегаціями в Радбезі були виключно вимушеного робочого характеру в контексті виконання мандата країни-члена (наприклад, участь представників делегацій в переговорах за участю всіх членів Радбезу).

Також міністр виконав обіцянку сформувати центр підготовки працівників дипломатичної служби. В кінці 2016 року Кабінет міністрів прийняв постанову про реорганізацію Дипломатичної академії України в державне навчально-наукова установа післядипломної освіти «Дипломатична академія України імені Удовенко при Міністерстві закордонних справ». Її робота спрямована на підвищення професійної компетентності працівників дипломатичної служби.

Перед президентськими виборами в 2019 році Клімкін пообіцяв, що міністерство не буде приймати заявки про реєстрацію від російських спостерігачів. «Вважаю за необхідне, коли мова йде про спостерігачів від країни-агресора або окупанта», – підкреслив він. Законопроект про заборону російським спостерігачам прибувати в Україну на вибори вніс Петро Порошенко, Верховна рада його схвалила. В результаті Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ відмовило в реєстрації в якості спостерігачів 24 громадянам Росії. Так що обіцянка виконана.

Не вдалося главі МЗС виконати обіцянку розірвати близько 40 угод з Росією. «Ми за останній час вбили 48 двосторонніх угод, але до них потрібно ставитися дуже акуратно, в контексті того, щоб те, що ми ці угоди вбиваємо, не завадили просто нашим українським громадянам. Наступна порція буде дуже швидко, це близько 40 угод», – говорив він в листопаді минулого року. На початку 2019 року Клімкін повідомив, що у нього на перегляді перебуває 50 угод з РФ. З того моменту Україна розірвала з Росією Договір про дружбу, співробітництво і партнерство, дві угоди, один протокол, кілька угод про міжрегіональну співпрацю, також денонсована 7 угод в рамках СНД. Але це набагато менше обіцяних 40 документів.

У січні 2015 року Клімкін запевнив, що доведе провину Росії в спонсоруванні тероризму. «Ми не повторимо помилок наших друзів і партнерів, зокрема, Грузії, яка відразу подала справу до міжнародного суду ООН і це подання відхилили з формальних причин. Ми будемо чітко слідувати юридичній логіці і юридичій процедурі. Ми доведемо провину російської сторони і отримаємо відповідні рішення міжнародних інстанцій», – розповідав він.

Уже в 2016 році міністерство брало комплекс заходів по залученню Росії до міжнародно-правової відповідальності, зокрема, заявляючи про її порушення Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму. В рамках Конвенції серед фактів, на які посилається Україна, – обстріл Маріуполя в січні 2015 року. Пізніше стало відомо, що Україна доповнить позов до Міжнародного суду ООН проти РФ фактами порушень прав людини в Авдіївці.

У квітні 2019 посол України в Нідерландах Всеволод Ченцов повідомив, що розгляд справи буде проходити в два етапи. Перший етап пройде на початку червня. З огляду на, що Клімкін збирається у відставку, виконати обіцянку він не встигне.

Нагадаємо, у відставку подав також глава Служби безпеки України Василь Грицак. Пропонуємо подивитися топ його обіцянок.

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.