Сьогодні не витримали нерви в зазвичай вельми спокійного й розважливого Яна Валєтова. Письменника, який проголосував у першому турі за чинного президента, події останніх днів вивели із себе, й він виплеснув думки та емоції в Facebook. Вибачте, довга цитата:
«Я довго терпів вакханалію брехні й поганого смаку, яка наростає день у день... За десять днів до кінця другого туру мене почне трусити від огиди до деяких членів команди, за яку я проголосував у першому... Кожен крок, який офіційні симпатики Порошенка роблять для його перемоги, викликає в мене бажання помити руки й проголосувати за Зеленського. Просто для того, щоб не мати нічого спільного з безсовісною брехнею та шахрайськими перекручуваннями... Білборди з Путіним, свинарчуківський вереск на ТБ, вакханалію під офісом ЗЕ, розповіді про реванш і наркоманію я почув чітко. Це називається дно. Те, що пише Палій про «продажний КМІС Медведчука» – це дно. Те, як поводяться пропорошенківські активісти – це дно. Кожен їхній крок – це цвях у кришку труни політичної кар'єри Порошенка.
Я, як і раніше, вважаю, що він зробив дуже багато хороших справ для країни, й нам ще належить це усвідомити після ейфорійного надії на зміни, але зараз його репутацію й сподівання на подальше політичне життя просто зариває купка безпросвітних довбо...в. Все, що вони роблять, спрямовано на те, щоб будь-яка порядна людина скривилася й гидливо відсмикнула руки. Навіть програти можна красиво. Це боляче, але в політиці завжди є ті, хто програв. Як у спорті. Як скрізь. Можна програти, а можна обісратися й програти».
Розбираємо програму Порошенка: яким обіцянкам не судилося здійснитисяЕксперти з різних галузей проаналізували наміри Порошенка на другий термін президентства з передвиборчої програми. Зокрема, пояснили, які обіцянки є надто далекоглядними, а які – цілком реально виконати в найближчі 5 років.
І пізніше, коли його починають звинувачувати в тому, що він перейшов до іншого кандидата, Ян додає: «Короля грає свита. Свита, ІМХО, огидна. Зрозуміло, що король не міг про це не знати. Якщо вам потрібно пояснювати, що саме викликає в мене огиду, то не потрібно нічого пояснювати. Я, скоріш за все, проголосую, як і в першому турі, хоча це вже на 99,9% програна партія».
Про те, що останні дні кампанії будуть веселими, було нескладно здогадатися, але життя, як зазвичай, перевершило найсміливіші очікування. Невеселий розклад перед фінальним голосуванням змусив команду Порошенка остаточно пуститися берега, зусиль своїх, вельми дешевих у всіх сенсах фахівців виявилося недостатньо, й у боротьбу включився відомий ізраїльський фахівець із передвиборчого лайна Моше Клугхафт. Густий аромат відчули всі: профі! Комусь навіть сподобалося й повернуло надію на перемогу, а ось Валєтов, тонка людина, зламався.
Виборча кампанія, нерідко всупереч нашому бажанню, дозволяє багато чого довідатися про оточуючих і про нас самих. Жахаючись проявів зміненої виборами суспільної свідомості, завжди потрібно пам'ятати про існування внутрішніх рамок. Людина під гіпнозом ніколи не зробить речей, морально недопустимих для неї в звичайному стані. Так само й передвиборча лихоманка лише проявляє рівень внутрішньо прийнятного. В певному сенсі Клугхафт завжди жив на Банковій, зараз він там просто матеріалізувався, як ще раніше й зовсім не випадково там з'явилися особи штибу Олешка чи Палія.
Нарікаючи на зримі перспективи перемоги, м'яко кажучи, суперечливого кандидата, непогано усвідомити, що ніякого Зеленського не сталося б, якби президент не відчував необхідності у фахівцях із лайна. Зв'язок тут найбезпосередніший. Аромати обумовлюють наші рішення в мільйони разів переконливіше за найбільш раціональні аргументи: еволюція навчила людей захищатися ще до того, як вони усвідомлюють необхідність у захисті. Комусь вибір на користь Зеленського здається саме нераціональним, а він часто й справді продиктований носом. Може цей вибір виявитися помилковим? Та буде дивом, якщо трапиться інакше. Але нині з Банкової просто тхне.
Валєтов, на жаль, має рацію: Петро Порошенко обрав некрасивий варіант поразки. Моше Клугхафт заробить грошей і поїде, як колись поїхав Пол Манафорт, а Україна ще довго переживатиме руйнівні наслідки його рекомендацій. І Петро Олексійович, не сумнівайтеся, одним із перших отримає всі можливості на собі відчути, що таке низько, буквально до дна, за його активною участю опущена планка політичної норми. Життя любить підносити такі уроки.
Леонід Швець, спеціально для «Слова і Діла»
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»