Щодо українського списку 848, за яким Україна запровадила додаткові персональні санкції проти юридичних і фізосіб РФ і який з’явився практично одночасно з вимогою голови Держдуми В’ячеслава Володіна відсудити в України компенсацію за 23 роки перебування Криму в незалежній Україні, то тут не варто шукати зв'язку.
Таку думку в своєму блозі висловив політтехнолог Олексій Голобуцький, передає «Слово і Діло».
«Звісно, процеси не пов’язані – санкції й перелік фізичних та юридичних осіб, які під них підпадають, розроблялися задовго до демаршу Володіна. Президент просто вчасно підписав черговий документ», – зазначив Голобуцький.
Однак до американських і стимульованих, зокрема США, європейських санкцій щодо РФ заява Володіна має прямий стосунок. Росії дедалі складніше утримувати одночасно певне соціальне забезпечення населення, всю потужну військову машину та цілковито дотаційний Крим, уточнив він.
Окуповані території Донбасу: що обіцяють у програмах кандидати в президентиМайже всі кандидати в президенти України в програмі обіцяють повернути окуповані території Донбасу.
За його словами, санкції добряче ускладнили й продовжують це робити з російською економікою. З власним населенням вони вже розібралися: за прикладом СРСР, основна частина економіки орієнтована на воєнку, цивільні отримують усе за залишковим принципом.
«Тюленяча ковбаса, акциз на сосиски з додаванням м’яса, нові знижені норми щодо характеристик харчових продуктів загалом (всі ж у курсі, що найбільше мешканців окупованого Криму та Донбасу вразили й продовжують вражати неякісні продукти російського виробництва). Це все складові одного процесу – тотальної мілітаризації російської економіки», – пояснив політтехнолог.
На ситуацію з Кримом це також вплинуло, додав він.
«Росії потрібен Крим, але не кримчани. Кремль готовий вкладати більше в ракетну та ядерну зброю в Криму, в створення дедалі щільнішої мережі військових баз там, але не в утримання кримчан. Військові бази цілком реально забезпечити водою, електрикою, їжею. Два мільйони кримчан забезпечити тим самим, але ще й роботою, медициною, освітою, вже значно менш реально й більш дорого, та й нерентабельно, адже Кремль не має потреби в благополуччі кримчан», – підкреслив експерт.
Відповідно, необхідно знайти винного в тому, що в кримчан немає води, електрики, проблеми з робочими місцями, житлом тощо. Звісно, Україна – найзручніша кандидатура. Тому слід очікувати нових і дедалі абсурдніших заяв і звинувачень. Зрештою, це простіше й майже нічого не коштує порівняно з утриманням мешканців Криму, наголосив Голобуцький.
Що обіцяють кандидати в президенти з приводу відносин України з Росією, можна дізнатися, пройшовши наш тест.
Яке бачення кандидатів щодо деокупації та повернення анексованого Криму до складу України – за посиланням.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ
та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»