Рада Європи закликає відкласти «мовний» закон. Чому та що слід вказати в документі?

Читать на русском
Віталій Баладиректор Агентства моделювання ситуацій

Рада Європи може говорити те, що вона вважає за потрібне, однак не справа Ради Європи вирішувати, які закони український парламент має ухвалювати.

Таку думку в коментарі «Слову і Ділу» висловив директор Агентства моделювання ситуацій, політолог Віталій Бала.

«По-перше, не Рада Європи має вирішувати, які закони ухвалювати українському парламенту. Ми маємо робити свою справу. По-друге, думка Рада Європи не означає, що весь Захід критично ставиться до цього питання. Це радше рішення тих, хто перебуває під впливом Росії й хоче захистити тут російськомовних. Тому вони розігрують і надалі цю карту», – зазначив Бала.

За його словами, варто ухвалити «мовний» закон, щоб поставити крапку в цьому питанні.

Мовне питання: що обіцяють кандидати в президентиОбіцянки кандидатів у президенти коливаються від вимоги зобов’язати всіх держслужбовців розмовляти на роботі лише українською мовою до зобов’язання захистити права та свободи всіх нацменшин в Україні.

«Зважаючи, до якої норми це більше підходить, депутати мають вписати до закону, що в Українімешкають представники понад 130 різних національностей, народів, етнічних груп. Тому міжнаціональною мовою спілкування в Україні є українська мова. Щоб росіяни з болгарами спілкувались українською, угорці з росіянами спілкувались українською. Свого часу це зробив Радянський Союз, коли встановив російську міжнаціональною мовою спілкування для 15 республік», – уточнив він.

Закон мав би бути ухвалений ще раніше, щоб на цьому не спекулювали й не доводили питання до Ради Європи, додав експерт.

«Понад 2 тис. поправок, які накидалися, робилися для того, щоб спеціально уповільнити процес ухвалення законопроекту», – підкреслив він.

На його думку, «мовний» закон має бути ухвалений не лише з точки зору того, щоб він не був предметом спекуляцій на президентських виборах, але й на парламентських.

«Важливо в цій ситуації, щоб був перехідний період. Тобто, щоб не відразу після ухвалення та опублікування наступного дня всі в швидкому режимі переходили. Деякі структури, деякі ЗМІ, можливо, не можуть дуже легко перейти на українську, тому має бути певний перехідний період. Це було б доречно виписати в кінцевому варіанті документа», – пояснив політолог.

Перехідний період був, коли запроваджували квоти на радіо та телебаченні, й доречно, щоб так було і в цій ситуації, наголосив він.

«Тоді опонентам буде складно апелювати до того, що хтось до чогось примушує», – резюмував Віталій Бала.

Нагадаємо, 4 жовтня 2018 року Верховна рада ухвалила в першому читанні «мовний» закон. Як голосували нардепи – на інфографіці.

Раніше аналітики розбирались, які зміни чекають на українців, якщо документ у нинішньому вигляді потрапить на президентський стіл.

Також ми з'ясували, що кандидати в президенти обіцяють з приводу мовного питання.

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...