«Мовний» законопроект навряд чи ухвалять. Якби його хотіли ухвалити, то голова ВР уже давно міг протиснути це питання.
Таку думку в коментарі «Слову і Ділу» висловив медіаконсультант Олександр Піддубний, оцінюючи перспективи ухвалення «мовного» законопроекту.
«Під час протесту проти «мовного» законопроекту Колесніченка-Ківалова в травні-червні 2012 року на боці активістів виступив Парубій. Саме активісти розпочали мовний протест, який уже потім перехопили політики й зробили лише гірше. Зараз Парубій є головою ВР, і йому ніщо не заважало протиснути цей законопроект так, як це було з низкою інших законопроектів, що були проголосовані в інтересах олігархічних кланів чи представників влади», – зазначив Піддубний.
На його думку, в цьому контексті те, що Парубій цього не зробив, можна трактувати так, що особисто голова ВР у цьому законопроекті не зацікавлений.
Президент наразі апелює до гасла «Армія! Мова! Віра!», але варто згадати передвиборчу програму Порошенка п’ять років тому, де зазначалося збереження мовного статус-кво, нагадав він.
«Порошенко не обіцяв мову. Він обіцяв зберегти статус-кво на той момент, коли обирався президентом», – уточнив експерт.
Такі теми – це технологія під вибори, але наразі вона не спрацює. Зараз Порошенку, особливо на тлі скандалу в оборонці, потрібно завойовувати електорат, додав він.
«Якби не було розслідування щодо корупції в оборонній сфері, то гасло «Армія! Мова! Віра!» спрацювало б. «Мовний» закон мав бути суто передвиборчим трюком, який мав би на меті здобути додаткові голоси. Однак зараз це не спрацює. Для команди президента є більш нагальні питання, які потрібно гасити в екстреному порядку», – пояснив Піддубний.
Політолог Андрій Дуда припустив, що закон буде ухвалений через те, що фракції, які орієнтовані проукраїнськи, просто побояться голосувати інакше.
Мовне питання: що обіцяють кандидати в президентиОбіцянки кандидатів у президенти коливаються від вимоги зобов’язати всіх держслужбовців розмовляти на роботі лише українською мовою до зобов’язання захистити права та свободи всіх нацменшин в Україні.
«Коли апелюють до передвиборчого піару в цьому питанні, то можна сказати, що тут радше є передвиборча раціональність тих, хто просуває цей закон. Закон виноситься тоді, коли фракції просто не мають морального права перед виборцями не проголосувати за нього. Саме тут вибори грають у плюс», – зазначив Дуда.
Крім того, він пояснив, що на сьогодні ми в ситуації, коли такого закону, який би врегульовував мовний режим, узагалі не існує.
Є рішення суду, яким фактично скасований попередній закон «Про основи державної та мовної політики», ухвалений у 2012 році, нагадав політолог.
«Це не зовсім правильно, зважаючи на 10 статтю Конституції. Зараз є спроба врегулювати це питання», – уточнив він.
Нагадаємо, 4 жовтня 2018 року Верховна рада ухвалила в першому читанні «мовний» закон. Як голосували нардепи – на інфографіці.
Раніше «Слово і Діло» розбиралося, що українські політики обіцяють з приводу мовного питання.
Також ми з'ясували, що кандидати в президенти обіцяють з приводу мовного питання.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»