Незважаючи на те, що Кабінет міністрів ухвалив рішення не продовжувати контракт із головою правління НАК «Нафтогаз України» Андрієм Коболєва, сам він заявив, що не збирається звільнятися з посади. Чиновник очолює «Нафтогаз» із 26 березня 2014 року й наприкінці місяця дія контракту спливає. «Слово і Діло» писало, що уряд повідомив про своє рішення не продовжувати співпрацю з чиновником після того, як наглядова рада «Нафтогазу» минулого тижня запропонувала продовжити контракт із Коболєвим на нинішніх умовах, зокрема зберегти зарплату Коболєва та премії за Стокгольмський арбітраж.
Однак буде не зовсім чесно стверджувати, що терпець Гройсмана увірвався після того, як «Нафтогаз» вирішив зберегти дуже високу зарплату й премії Коболєва, які давно викликали обурення в масах. Коболєв під час своєї каденції досить зухвало гнув свою лінію в управлінні держкорпорацією, часто протилежну урядовій, і звільнити його було проблематично. Залишалося терпляче чекати закінчення терміну контракту.
Однак наглядова рада «Нафтогазу» сама продовжила контракт і рекомендувала Кабміну зробити те ж саме. Річ у тім, що відповідно до оновленого статуту «Нафтогазу», наглядова рада компанії має можливість для маневрів. Експерти заговорили про те, що виникла колізія й у Коболєва є шанс спробувати залишитися при посаді.
Як пояснив «Слову і Ділу» експерт із конституційного права Олександр Москалюк, навряд чи в нагладової ради вийде в цій ситуації обійти Кабмін.
У «Нафтогазі» розповіли про зарплату КоболєваНаглядова рада Нафтогазу подала на затвердження Кабміну компенсаційний пакет голові правління компанії Андрію Коболєву, в якому вказано його щомісячний оклад у розмірі 10,5 млн грн.
«Такі питання, як звільнення, прописуються в контракті. І якщо, наприклад, статут «Нафтогазу» є у відкритому доступі, то контракт Коболєва – це конфіденційні дані. А оскільки невідомо, як прописані деталі, то виникають певні запитання», – зазначив юрист.
Але разом із тим є статут «Нафтогазу», до речі, затверджений Кабміном, в якому передбачено, що ініціювання припинення повноважень голови «Нафтогазу» здійснюється наглядовою радою. Але це стосується ситуації, коли йдеться про дострокове припинення повноважень.
«Зараз ідеться про те, що спливає термін договору з Коболєвим. А це інша ситуація. Конституція передбачає, що Кабмін розпоряджається державними активами, в тому числі й корпоративними правами. До того ж «Нафтогаз» – це все-таки публічне акціонерне товариство. І в цій ситуації продовження або припинення контракту з головою «Нафтогазу» – компетенція Кабміну як єдиного акціонера», – сказав Москалюк.
Солідарний зі своїм колегою адвокат «Столичної колегії адвокатів» Геннадій Дубов: «Нафтогаз» – це акціонерна компанія, в якій Кабмін контролює 100% акцій, оскільки є повноважним представником власника – держави. Очевидно, що Кабмін як представник акціонера з часткою в 100% контролює загальні збори акціонерів і має право призначити голову «Нафтогазу». Саме про це йдеться в пункті 86 статуту «Нафтогазу». Наглядова рада, склад якої, до слова, також формує загальні збори акціонерів у особі Кабміну, виходячи з положень статуту, може рекомендувати призначити нового голову правління або продовжити чи припинити контракт із чинним».
Нагадаємо, ми писали, що в «Нафтогазі» розгорівся скандал зі схемою продажу газу.
Також «Слово і Діло» повідомляло, що «Нафтогаз» заявив про перемогу за позовом проти Росії через активи в Криму.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»