США ще можуть змінити ситуацію, якщо захочуть, до кінця літа ще є час. Україні тим часом потрібно боротися за транзитний статус.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів експерт з енергетичних питань Сергій Дяченко, оцінюючи будівництво «Північного потоку-2» й ризики для ГТС України.
«Так, якщо запустять «Північний потік-2» та «Турецький потік», то можуть обнулити нашу трубу. Буде можливість обійтися без нашої ГТС. Але потрібно розуміти, що досвід «Північного потоку-1» говорить про те, що потрібнен ще рік на пусконалагоджувальні роботи, проект не запрацює відразу на повну потужність», – зазначив Дяченко.
Тому панікувати не варто, тим більше ФРН тисне на те, щоб НАК і «Газпром» домовлялися щодо нового транзитного контракту, додав він.
Хоча, за його словами, Німеччина мала лобіювати третій енергетичний пакет, але, мабуть, питання системного розвитку поступаються місцем галузевим лобі. Вони вже зайняли позицію, протистоять критиці, тут уже нічого не зробиш.
«Нам потрібно лише боротися за транзитний статус. Щонайменше потрібно 50 млрд куб. м у трубі. Це те, що дозволить за певного рівня тарифів отримувати прибуток. Точка мінімум – 40 млрд куб. м. Це той обсяг, який дозволяє спокійно експлуатувати трубу в транзитному статусі. Адже труба використовується ще й для доставки газу територією України», – пояснив енергетик.
Пропускна здатність «Північного потоку-2» – 55 млрд куб. м, в Європі є розуміння, що без ГТС України не обійтися, констатував він.
«Україна має об'єктивні переваги нашої ГТС. Спроби бойовиків зривати наші труби ні до чого не призвели. Протягом тижня робиться ремонт. Транзит не зупиняється, оскільки є багато вхідних ділянок, вона диверсифікована. Так, підірвали, так, це збиток, але на транзит це не вплине. З «Північним потоком-2» таке не пройде. Це підводний газопровід. У разі чого ремонту або не підлягає, або занадто дорого, витрати колосальні», – уточнив експерт.
За його словами, ГТС дає можливість регулювати перепади тиску завдяки сховищам.
«Тому навіть якщо збудують проект, запустять його, є маса доводів за нашу ГТС. Хочеться сподіватися, що європейці відстоять цю позицію», – підкреслив Сергій Дяченко.
Президент Центру глобалістики «Стратегія XXI» Михайло Гончар зазначив, що поки не може йтися про те, що з 1 січня 2020 року «Північний потік-2» запрацює на свої проектні 55 млрд куб. м.
За його словами, максимум, що можуть встигнути, – прокласти трубу, тому ситуація для нас поки не виглядає обнадійливою, але не виглядає й катастрофічною.
«Швидко нічого не буде. Тому й «Газпром» налаштований на те, щоб вести переговори про новий транзитний контракт. Хоча зрозуміло, що вони виходитимуть із того, що ці договори мають бути короткостроковими. Щоб потім, коли виведуть проект на потужність, відмовитися від ГТС узагалі», – пояснив Гончар.
Відзначимо, Коболєв заявив, що РФ робить усе для того, щоб припинити транзит газу територією України, й тому планує запустити газопроводи «Північний потік-2» та «Турецький потік».
Що обіцяли українські політики з приводу газу – в нашому огляді.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»