Ситуація з гальмуванням роботи Starlink/Starshield в Україні наочно показала, чому не можна покладатися на ефективну, але монопольну систему зв’язку. Сусіди України – і партнери, і вороги – вже розвивають власні мережі: рф – «Рассвет», яка, за словами радника президента Сергія Бескрестнова, вже через пів року зможе керувати дронами; ЄС – мережу IRIS, на реалізацію якої чекати набагато довше. Тим неочікуванішою стала заява про запуск першого тестового супутника української компанії HIMERA та данської GomSpace. Про майбутню мережу відомо надзвичайно мало – але «Слово і діло» зібрало ключові факти на інфографіці.
Компанія HIMERA з 2022 року займається виробництвом захищених систем тактичного зв’язку та радіоелектронної боротьби (РЕБ). Зі свого боку GomSpace – це данська аерокосмічна компанія, що існує з 2007 року. GOM у її назві – це скорочення від Grumpy Old Men, «Старі сварливі чоловіки».
У 2016 році GomSpace придбала шведську компанію NanoSpace і відтоді випускає невеликі супутники для урядів та компаній із серії Nano. До такого типу належить і OBRIA NANO – тестовий супутник, на основі якого HIMERA планує запустити сузір’я для мережевого зв’язку.
До 27 жовтня 2026 року була відсутня інформація про проєкт OBRIA від української HIMERA та данської GomSpace. Водночас у квітні 2026 року повідомлялося, що GomSpace підписала угоду про створення в Україні спільного підприємства для виробництва супутників, перший з яких мали запустити в середині жовтня.
Щоправда, тоді йшлося про співпрацю з іншою компанією – STETMAN та проєкт UASAT-NANO. Зважаючи на те, що префікс Nano є стандартним для GomSpace, імовірно, йдеться про збіг двох незалежних проєктів за участю українських компаній.
OBRIA NANO запустили 1 жовтня під час місії Transporter-18 компанії SpaceX. Ракета Falcon 9 стартувала з Ванденберга, що в Каліфорнії, несучи загалом 130 різноманітних супутників та інших вантажів.
Мережа OBRIA покликана зменшити залежність України від контрольованих іноземними компаніями та урядами мереж супутникового зв’язку. Утім, називати її повним аналогом чи й конкурентом Starlink не варто: дуже важко наздогнати сузір’я SpaceX чисельністю понад 11 тисяч супутників.
Водночас OBRIA у разі реалізації потенційно відіграватиме важливу роль у формуванні розгалуженої системи зв’язку для державних органів та військового командування.
Надалі компанія планує орбітальні випробування й аналіз результатів, після чого перейде до розробки повноцінної мережі OBRIA. Поки що відсутні конкретні терміни або технічні характеристики як самої мережі, так і супутників, з яких вона складається.
Нагадаємо, Ілон Маск заявив, нібито обмеження Starlink пов’язані з порушенням правил його використання українськими військовими, та закликав проявити співчуття до російських строковиків.
Водночас у Міноборони підтвердили зняття обмежень швидкості роботи систем Starlink та Starshield. Раніше з проханням зняти їх до Пентагону зверталася група сенаторів і конгресменів.
Детальніше про те, чим важливий Starshield і хто насправді має над ним контроль, ми розповідали на окремій інфографіці.
На іншій інфографіці ми показували, з яких супутників Україна отримує розвіддані, що є не менш важливим для сучасної війни, аніж якісний зв’язок.
Напередодні повномасштабного вторгнення Україна запустила в космос супутник «Січ-2-30» – теж за допомогою послуг компанії SpaceX. Утім, невдовзі він перестав виходити на зв’язок.
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ
та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»