Радикальні зміни в країні підтримують 70% українців. Залишити все без змін хочуть 12%, а про повернення у минуле мріють 14%.
Про це повідомляє «Слово і Діло» з посиланням на результи опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» у січні 2019 року.
Вибір заради протесту: чому українців позбавили можливості голосувати проти всіхЩо робили б українці, якби графа проти всіх знову з’явилася у виборчих бюлетенях? Чому виборців позбавляють права на негативне голосування, розбирався політолог Олександр Радчук.
Запит на радикальні зміни відносно високий (близько 70%) у більшості областей. Відносно менший запит на зміни на Сході (62%) та Донбасі (52%). В останньому макрорегіоні чверть опитаних ностальгують за минулим, а кожен п’ятий – не хоче змін, оскільки очікує від них погіршення.
Протягом останнього року зросла мобілізація виборців. 44% опитаних зазначили, що однозначно мають намір взяти участь у виборах Президента України, ще 35% - скоріше. При цьому зменшилася кількість тих, хто вважають, що їхній голос нічого не вирішує на виборах (з 47% до 40%).
Лідерами президентського рейтингу є В.Зеленський, якого підтримують 19,0% тих, хто визначився та має намір голосувати, а також Ю.Тимошенко, яку підтримують 18,2% таких респондентів. За П.Порошенка готові віддати свої голоси 15,1%, Ю.Бойка – 10,0%, А.Гриценка – 8,5%, О.Ляшка – 7,0%, Є.Мураєва – 3,6%, О.Шевченка – 2,9%, А.Садового – 2,7%, О.Вілкула – 2,6%.
За останній місяць помітно зріс рейтинг В.Зеленського та П.Порошенка. Невелике зменшення відбулося у рівні підтримки Ю.Тимошенко. Електоральні показники інших кандидатів не зазнали відчутних змін.
В.Зеленський має відносно вищі електоральні показники серед виборців Півдня та Сходу, у Києві – ділить першість з П.Порошенком, на Донбасі – з Ю.Бойком. Ю.Тимошенко лідирує у Центрі та на Півночі, на Заході – поділяє лідерську сходину з діючим Главою держави. Останній – лідер симпатій серед виборців Галичини.
В.Зеленський – кандидат, який має найвищий потенціал електорального росту (т.зв. «другий вибір»). Його готові підтримати 7,4% виборців, за умови, якщо їхні фаворити не братимуть участі у виборах. Ю.Тимошенко та А.Гриценка могли б підтримати ще по 6% таких опитаних, Ю.Бойка, О.Ляшка – по 5%, Є.Мураєва, А.Садового, О.Шевченка – по 4%, О.Вілкула – 3%, П.Порошенка та В.Наливайченка – по 2%.
23% опитаних вважають, що наступним президентом буде Ю.Тимошенко. У перемогу П.Порошенка вірять 16,3%, В.Зеленського – 10,3%. За останній час значно зросла віра у перемогу В.Зеленського. Також позитивну динаміку у цьому рейтингу мають показники Ю.Тимошенко та П.Порошенка. У перемогу Ю.Тимошенко вірять практично у всіх макрорегіонах країни за винятком Галичини та Києва, де опитані більше переконані, що наступним президентом стане П.Порошенко.
Вибори-2019: чи потрібно Україні запроваджувати електронне голосуванняУ кіберполіції вже попереджають про втручання РФ та хакерські атаки. Про модель електронного голосування міркували з експертами.
Антирейтинг надалі очолює П.Порошенко: майже половина опитаних заявили, що не проголосують за нього за жодних обставин. 31% опитаних зазначили, що не віддадуть свої голоси за Ю.Тимошенко, чверть – за Ю.Бойка, кожен п’ятий – за А.Яценюка та О.Ляшка.
Моделювання другого туру дало наступні результати: Ю.Тимошенко тримає першість у парах з П.Порошенком (27% проти 18%) та Ю.Бойком (28% проти 18%). Водночас, дещо поступається у парі з В.Зеленським (29% проти 24%). В.Зеленський також перемагає у парах з П.Порошенком (34% проти 20%) та Ю.Бойком (33% проти 17%). У парі Ю.Бойко - П.Порошенко чинний президент лідирує з невеликою різницею (23% проти 21%). Важливо, що у наведених варіантах можливих пар більше третини опитаних заявляють про свою неучасть у виборах, 16-19% – ще не визначилися із симпатіями.
67% опитаних зазначили, що Україні потрібен лідер, який здатен об’єднати, примирити та заспокоїти суспільство. 24% – за лідера, схильного до диктатури та жорсткого наведення порядку. Останні очікування відносно вищі серед виборців О.Ляшка та Ю.Бойка.
43% надалі бачать лідером країни політика з досвідом керування країною, натомість 45% вважають, що Президентом повинна стати нова особистість, навіть без досвіду державного управління. Запит на оновлення влади найбільше спостерігається серед виборців В.Зеленського, С.Вакарчука, Р.Кошулинського, О.Шевченка та Є.Мураєва. Натомість виборці Ю.Тимошенко, П.Порошенка та Ю.Бойка, в першу чергу, голосують за досвід.
47% стверджують, що в уряді повинні працювати нові люди без негативного досвіду роботи на керівних посадах, не помічені в корупції та зловживаннях. З іншого боку, 43% вважають, що на керівних державних посадах повинні працювати досвідчені фахівці. Як і у попередньому питанні, запит на досвід переважає у виборців П.Порошенка, Ю.Тимошенко та Ю.Бойка. Протилежна теза має підтримку у виборців «нових» політиків.
Битва рейтингів: які технології з минулого можуть піти в хідМаніпуляції із соціологічними опитуваннями напередодні виборів почалися ще в 1994 році. Завдання – підштовхнути виборця проголосувати за потрібного кандидата.
Рівень задоволеності діяльністю чинного Глави держави за останні місяці дещо зріс, натомість оцінки роботи керівника Уряду та Парламенту знизилися. 15% задоволені діяльністю Президента П.Порошенка, 80% – не задоволені. Діяльністю Прем’єр-міністра В.Гройсмана задоволені 12%, не задоволені 81% респондентів. Роботою Верховної ради України задоволені 5%, не задоволені – 90% опитаних.
Зростає кількість тих, хто покладає найбільшу відповідальність за вирішення проблем країни на Президента: у вересні 2017 року – таких було 49%, зараз – 57%. 16% вважають відповідальним за ситуацію у країні Прем’єр-міністра, стільки ж – Верховну Раду. Відповідальність на парламент відносно частіше перекладають виборці П.Порошенка.
Майже половина опитаних вважають, що найбільше гальмують позитивні зрушення у країні олігархи (48%) та Президент (45%). При цьому за рік останній показник зріс з 40 до 45%. Третина переконана, що винним у низькому темпі просування змін є Кабінет Міністрів (теж показник зріс з 29 до 32%), 22% так думають про коаліцію у парламенті (показник зменшився з 29 до 22%), 18% – покладають відповідальність на Росію, 16% – на опозицію у парламенті, 12% – на Міжнародний валютний фонд.
71% опитаних вважають, що державна влада сьогодні у країні є слабкою. 17% – переконані у протилежному. Останніх найбільше у Галичині та серед виборців П.Порошенка. Примітно, що за останні 3,5 роки показник «сили» влади зріс лише на 4 в.п. (з 13 до 17%).
Половина опитаних вважають, що сьогодні чинній владі найбільше не вистачає чесності. Третина – ефективності, людяності, або ж підтримки населення, чверть – професіоналізму та компетентності, 13-15% – авторитетності та досвіду управлінської діяльності. За останні 3,5 роки запит на людяність та підтримку населення від влади зріс, натомість стосовно ефективності та професіоналізму дещо знизився.
Відносно краще опитані оцінили прогрес у реформі Збройних Сил, українізації інформаційного простору та реформі поліції. Найнижчі оцінки – стосовно антикорупційної та судової реформи, змін до виборчого законодавства, деолігархізації, скасування депутатської недоторканності та прийняття законодавства про імпічмент Президента. У порівнянні із минулим роком покращилися оцінки просування реформи Збройних Сил, українізації, децентралізації, реформи освіти, медицини, боротьби з корупцією та судової реформи. Натомість погіршилися стосовно пенсійної реформи.
Відповідальність за проведення більшості реформ відносна більшість опитаних покладають або ж на Уряд, або Парламент. Винятками є реформа Збройних Сил, деолігархізація та антикорупційні реформи, де респонденти вважають відповідальним більше Главу держави.
Із жовтня 2018 року зросла кількість тих, хто підтримує надання Томосу про автокефалію Українській Православній Церкві – до 51%. Не підтримують цю ініціативу 21%, ставляться байдуже – 20%. Найнижчий рівень підтримки серед мешканців Півдня, Сходу та Донбасу. При цьому кожен третій-четвертий опитаних цих макрорегіонів байдуже ставиться до цього починання.
Поступово збільшується кількість тих, хто вважає, що їм важливо жити у демократичній державі: сьогодні 40% однозначно підтримують цю тезу. Тих, кому це неважливо, – не більше 10%. Запит на демократичні цінності найвищий серед мешканців столиці та у Галичині, найменший – на Донбасі.
Майже 70% опитаних підтримують запровадження в Україні механізму прийняття державних рішень через всеукраїнський референдум. 47% вважають, що голосувати на ньому можна тільки методом особистої явки на виборці дільниці, з іншого боку 10% – за електронне голосування за допомогою мобільного зв’язку чи інтернету, третина – за комбіновані способи голосування, як електронне, так і на виборчих дільницях. Електронний спосіб голосування більш популярний серед респондентів молодших вікових груп.
64% підтримують тезу, що українська мова повинна бути єдиною державною мовою, 15% – за надання російській мові статусу офіційної в окремих регіонах, 15% – за двомовність на державному рівні. Рівень підтримки надання російській мові будь-якого статусу найвищий серед мешканців Півдня, Сходу та Донбасу.
Майже 60% – за дипломатичні шляхи врегулювання проблеми війни на Донбасі (37% – за припинення військових дій та замороження конфлікту, 22% – за надання цим територіям самостійного або ж федеративного статусу у складі України). Лише 7% – за повне відділення окупованих земель. З іншого боку 18% підтримують продовження військових дій до повного відновлення української влади на всьому Донбасі. Підтримка останньої тези відносно вища серед мешканців західних регіонів та столиці, виборців Р.Кошулинського та П.Порошенка. При цьому 68% респондентів надалі вважають Росію країною-агресором щодо України, 20% – протилежної думки. Найбільше респондентів, які підтримують останню тезу, – на Донбасі.
Підтримка прозахідного вектору надалі переважає в Україні: 46% підтримують вступ до НАТО (32% – проти), 50% – за вступ до ЄС (30% – за рівновіддаленість від Росії та Заходу, 9% – за вступ до Митного Союзу). Кількість прихильників прозахідного шляху розвитку України переважає у всіх регіонах країни за виключенням південно-східних областей та Донбасу.
Участь в опитуванні взяли українці віком від 18 років і старше. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Вибіркова сукупність: 6000 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 1,3%. Терміни проведення дослідження: 16-24 січня 2019 р.
Нагадаємо, чергові президентські вибори в Україні відбудуться 31 березня 2019 року. Центральна виборча комісія вже зареєструвала 26 кандидатів.
Раніе експерти розповіли «Слову і Ділу», чи є насправді лідер рейтингів.
Також ми писали, чому Порошенко йде на другий термін як самовисуванець.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»