Президентські вибори в Україні: чи є насправді лідер рейтингів

Читать на русском
Олександр Шульгадоктор соціологічних наук

Звичайно, різноманітні з'їзди, форуми, які влаштовують кандидати, мають політтехнологічний ефект, але з точки зору електоральних вподобань, це не має миттєвого впливу. Такі заходи – лише один із пазлів, з яких складається електоральна картина.

Таку думку в коментарі «Слову і Ділу» висловив доктор соціологічних наук, директор Дослідницького центру SPHERA Олександр Шульга.

«Коливання відсотків, які показують різні соціологічні компанії, в тому числі дійсно дуже поважні, не дають нам однозначного лідера рейтингів. Так, трохи випереджає Тимошенко, однак її відрив незначний», – зазначив Шульга.

Зараз ситуація така, що друге, третє, четверте та п’яте місця – зовсім поряд, а умовний відрив Тимошенко не є абсолютним. Окрім того, є питання щодо кількості тих, хто не визначився. Також слід врахувати показник антирейтингу, уточнив він.

За його словами, показник невизначеності – це, грубо кажучи, те, від чого зможуть «відкусити» кандидати в президенти й наростити свій рейтинг. Другий показник є обмежувачем. Антирейтинг встановлює стелю для кожного з кандидатів.

Кого українці бачили майбутнім президентом у 2016-2018 рокахПротягом останніх двох років в соціологічних рейтингах лідирувала Тимошенко, а Зеленський стрімко набрав прихильників, відтіснивши Порошенка на третє місце.

«Зрозуміло, що в Порошенка, як у будь-якого чинного президента в нашій країні, антирейтинг найвищий серед інших, тому що він при владі, він за все відповідає. З точки зору того, що наше суспільство переважно вважає, що саме президент має і війну завершити, і підняти економіку, і подолати корупцію, вся відповідальність покладається на президента, хоча це не його повноваження. Відповідно, тому й виникає такий антирейтинг», – пояснив соціолог.

Щодо Тимошенко, то, за його словами, вона має свої 15-20% ще з початку літа, при цьому не можна сказати, що лідерка «Батьківщини» змогла суттєво наростити свої активи, радше інші не наростили.

«Тому нібито Тимошенко виглядає краще, але ті, хто голосує за неї, не становлять навіть порівнянної більшості. Наприклад, умовно за неї 40%, за інших – по 20%. Ні, такого немає», – підкреслив він.

Поки ми ще не бачили всіх політтехнологічних прийомів – компромату, політичних справ, вкидань, додав експерт.

«Брудні технології на повну ще не включили. Ми не побачили ще й адміністративного ресурсу, який використовуватимуть непублічно. Його наслідки проявлятимуться під час самого волевиявлення», – наголосив він.

Тому, на його думку, з точки зору кандидатів, кожен намагається говорити про приріст, динаміку, але ситуація залишається незмінною. Очевидно, що буде другий тур, де буде голосування не за, а проти. Також очевидно, що однозначного лідера на сьогодні немає.

«Тут ідеться про політичний маркетинг. Кожен із кандидатів є своєрідною торговою маркою. Є намагання схилити до вибору тієї чи іншої ТМ. Соціологія – це більш глибокі речі. Рейтинги – частина політтехнології, щоб переконати виборців, що альтернативи немає, щоб мобілізувати одних, а інших, навпаки, віддалити, щоб вони не йшли на голосування. Саме так це працює», – резюмував Олександр Шульга.

«Слово і Діло» пропонує подивитись, як змінювалися електоральні настрої в країні протягом 2016-2018 років за версією трьох соціологічних груп.

Як з'ясувало «Слово і Діло», Порошенко став краще виконувати свої обіцянки в 2018 році.

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.