В'ятрович розповів, як декомунізувати Донбас

Читать на русском
Директор Українського інституту національної пам'яті Володимир В’ятрович запропонував діяти швидко та рішуче.

Після звільнення територій Донбасу декомунізація регіону має бути швидкою та рішучою, бо саме швидкість забезпечить успіх.

Як пише «Слово і Діло», таку думку висловив директор Українського інституту національної пам'яті, історик Володимир В’ятрович, повідомляє Главред у неділю, 11 листопада.

Декомунізатори. Хто з мерів українських міст найшвидше перейменовує вулиціСлово і Діло з’ясовувало, хто з міських голів найсумлінніше виконує обіцянки щодо перейменування вулиць та усунення з них радянської символіки.

«Коли ми починали декомунізацію в Україні, нам теж казали, що цей процес потрібно розтягти на багато років, цього не можна робити швидко. Я прихильник швидких і рішучих змін. Переконаний, що саме швидкість і рішучість забезпечують успіх реформ. Також переконаний, що декомунізація на Донбасі повинна відбутися досить швидко після звільнення цих територій», - наголосив він.

Говорячи про майбутню декомунізацію анексованого Криму, В’ятрович зазначив, що значній частині об'єктів на півострові повернуть історичні кримськотатарські назви.

«Назви, які повинні бути змінені на території Криму в рамках процесу декомунізації, вже пропрацьовані й, навіть більше, проголосовані в парламенті, але почнуть діяти після звільнення Криму. Це близько сімдесяти з чимсь назв, значній частині з яких повернуть історичні назви, зокрема, історичні кримськотатарські назви», - резюмував він.

Нагадаємо, і лютому Володимир В’ятрович заявив, що декомунізація в Україні фактично завершена. У країні перейменували близько тисячі населених пунктів і демонтували майже всі пам'ятники Леніну.

Як відомо, 15 травня 2015 року президент України Петро Порошенко підписав закони про декомунізацію - «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістського (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»; «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»; «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років» і «Про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність України у ХХ столітті».

Документами забороняється радянська символіка, засуджується комуністичний режим, відкриваються архіви радянських спецслужб і визнаються борцями за незалежність України УПА та інші організації. Закони були ухвалені народними депутатами на засіданні Верховної Ради більшістю голосів.

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...