Такі заяви дійсно створюють цілу низку питань. Імовірно, це продиктовано кадровими змінами в складі ОБСЄ та відходом Хуга зі своєї посади, пошуком нового місця.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів політолог, керівник Єдиного координаційного центру «Донбас» Олег Саакян, оцінюючи заяву Александра Хуга, який визнав, що на Донбасі присутні російські військові, але відмовився визнати Росію країною-агресором.
Експерт зазначив, що перша ситуація довкола цитати, яку потім видалили, з приводу того, що прямих доказів присутності росіян у лавах бойовиків у ОБСЄ немає, було наслідком неправильної інтерпретації навіть не інтерв’ю, а журналістського викладу, в якому було багато суперечностей.
«З одного боку, він говорить, що РФ там немає, а з іншого – констатував захід гумконвоїв, перекидання військ. Тобто це серйозний факт присутності РФ», – звернув увагу Саакян.
Хуг залишає свою посаду: як місія ОБСЄ працювала в 2014-2018 рокахСлово і Діло підбило проміжні підсумки діяльності Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні.
Ця заява Хуга, можливо, продиктована бажанням прояснити позицію, підкреслив він.
На його думку, тут слід розуміти, що ОБСЄ – структура, яка складається з декількох десятків країн-членів і засновників, серед яких РФ.
«Будь-який документ, який виходить від ОБСЄ, ухвалюють консенсусом, затверджують всіма країнами-членами. Тому дуже часто, коли ми дивимося звіти моніторингової місії ОБСЄ, їх потрібно читати між рядків. На жаль, через таку адміністративну влаштованість та процедуру в ОБСЄ вони подекуди не можуть називати чорне чорним, а біле білим, образно кажучи. Саме через це РФ наполягала на створенні ОБСЄ й закладала туди від початку ці системні вади», – пояснив політолог.
За його словами, Хуг дуже сильно зв’язаний у багатьох речах і деякі речі він не може називати своїми іменами. Тому ми бачимо заяви про те, що російський вплив є, російські війська – також, але при цьому стверджувати, що територія окупована РФ, Хуг не може.
«Не через відсутність такого факту, а через його адміністративну залежність від процедур усередині ОБСЄ», – уточнив він.
Моніторингова місія покликана вносити розуміння, від керівника СММ ОБСЄ очікують, що він знає ситуацію краще за всіх, оскільки це його робота – готувати звіти для урядів різних країн, міжнародних організацій, додав експерт.
«Звіти сприймаються вже як коректна інформація, йому потрібно вносити зрозумілість у ситуацію, комунікувати, але через невідповідність процедурно ОБСЄ цілям доводиться пробігати між краплинами», – наголосив він.
За його словами, в кожному разі, кращого інструменту, ніж ОБСЄ, тим паче такого, на який би погодилася РФ, світ запропонувати не може.
«У самій РФ уже не раді, мабуть що пустили СММ на окуповані території. Через це ми бачимо заперечення РФ можливості їх присутності на окупованих територіях, можливості оснащення їх іншим обладнанням», – акцентував політолог.
За діями РФ уже видно, що вони сподівалися встановити більший контроль чи більш ефективно для себе використовувати СММ ОБСЄ, констатував він.
«Це РФ не вдалося. Кращого інструменту поки в нас немає», – резюмував Олег Саакян.
Раніше «Слово і Діло» підбило проміжні підсумки діяльності Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»