Чотири роки на посаді міністра оборони: як виконує обіцянки Полторак

Читать на русском
Полторак обіцяв побудувати в «Широкому Лані» військове містечко та Залу пам’яті загиблих військовослужбовців в Києві.

Сьогодні країна святкує День захисника України, а міністр оборони Степан Полторак ще й відзначає четверту річницю на посаді, яку обіймає з 14 жовтня 2014 року. Ми вирішили подивитись, як він справляється зі своїми обіцянками, які розбили за роками. Ті плани та наміри, які міністр не встиг виконати протягом першого року каденції, переходили до списку обіцянок на наступний рік і накопичувалися, поповнюючись новими. З кількості виконаних обіцянок ми склали рейтинг відповідальності Полторака за роками.

Зазвичай посадовці найбільшу кількість обіцянок дають у перший рік на посаді. Пан Полторак зробив із точністю до навпаки. Протягом першого року (14 жовтня 2014 року – 13 жовтня 2015 року) він дав 21 запевнення, з яких 7 виконав (33%) і 3 – провалив. Ще 11 намірів перейшли на наступні роки.

Чи не перше, що пообіцяв міністр оборони – що Україна не віддасть аеропорт в Донецьку.

«Цей аеропорт – символ мужності і героїзму наших солдатів. Він нам потрібен, цей аеропорт і ми будемо його захищати», – заявив Полторак.

Оборона Донецького аеропорту вже увійшла в історію російсько-української війни і запам’яталася мужнім протистоянням наших бійців, яких ворог назвав «кіборгами» з російськими найманцями. Станом на 22 січня 2015 року Донецький аеропорт був повністю зруйнований. Оборона нового та старого терміналів тривала 242 дні.

В грудні 2014 року Полторак заявив, що планується довести чисельність Збройних сил до 250 тисяч осіб. За його словами, в 2013 році ЗСУ налічувала 130 тис. військовослужбовців, а в грудні 2014-го – 232 тис. осіб.

На початку 2015 року уряд схвалив проект Закону України «Про чисельність Збройних Сил України», розроблений Міноборони, яким передбачалось, що чисельність ЗСУ має бути збільшена до 250 тис. осіб і президент підписав цей документ.

Набравши швидкого темпу Полторак провалив обіцянку створити нову систему і структуру Міністерства оборони до кінця 2014 року.

«До кінця року буде створена нова система, нова структура и весь особовий склад Міністерства оборони пройде відповідну переатестацію, в тому числі й управління розвідки», – заявив він.

Але відповідний наказ Міноборони було видано лише 8 січня 2015 року. Спікер Генерального штабу ЗСУ Владислав Селезньов заявив, що зміни структури Міністерства оборони України завершаться до 30 квітня 2015 року, а саме, будуть скорочені 6 і реформовані 11 структурних підрозділів.

Другій рік каденції (14 жовтня 2015 – 13 жовтня 2016 років) для Полторака був найпродуктивнішим, коли він виконав найбільше запевнень. Загалом міністр дав 38 обіцянок, з яких 16 виконав (42%) і 5 (13,1%) – провалив.

Він запевнив, що до кінця року армія отримає близько 400 одиниць бронетехніки. Але міністр трохи поскромнічав, бо як повідомили в Міноборони, до 31 грудня 2015 року на озброєння до військових частин ЗСУ надійшло 419 одиниць бронетанкового озброєння та техніки, а також понад 30 танків.

Але не склалося у очільника міністерства з обіцянкою закупити для армії найсучасніші, найкращі засоби спецзв'язку протягом 120 днів.

Відповідно до листа Міністерства оборони України від 11 серпня 2015 року інтернет-виданню «Гордон», засоби радіозв'язку вирішили купувати у компаній «Harris», «Thales» та «Elbit», тому що вони запропонували найнижчу ціну.

З листа відомо, що «Харрис» пропонував українській стороні свою останню розробку – радіостанцію «KX» діапазону «Falkon III», але все одно була обрана попередня модель. Новітні радіостанції серії мають додатковий режимом роботи, в якому замість стандартного каналу 3 КГЦ використовується канал шириною до 24 кГЦ.

Але оскільки такі рації вдвічі дорожчі від своїх попередниць, було прийнято рішення щодо закупівлі радіостанції саме серії «Falkon II». Зазначимо, що «Harris Falcon (tm) II Digital Tactical Radio Systems» знято з виробництва 11 років тому.

Екс-заступник міністра оборони України Михайло Малярчук повідомив, що закуплені засоби радіозв'язку дозволили противнику в жовтні 2015 року знати про пересування українських військ. Малярчук повідомляє, що закуплена «Моторола» не стійка до прослуховування, слухати її можна елементарно, адже в ній використовується примітивне шифрування.

Незважаючи на це навесні 2016 року Міноборони відзвітувало, що радіостанції радянського виробництва були повністю замінені на сучасні радіостанції «Моторола» і «Харріс».

Під час третього року на посаді міністра (14 жовтня 2016 – 13 жовтня 2017 років) Полторак дав 32 обіцянки, з яких 6 виконав (19%) і 4 (12%) – провалив. Зросла кількість планів, які були в процесі виконання – 22 обіцянки.

На початку 2016 року міністр оборони заявив, що військовослужбовці харчуватимуться по-новому.

"У 2016 році ми плануємо змінити підходи до харчування української армії. Основні наші зусилля мають бути направлені на забезпечення воїнів якісними продуктами. Підходи, що збереглися ще від радянських часів, мають бути змінені», – заявив Полторак.

Нагадаємо, восени 2015 року Полторак заявляв, що після проведення експерименту будуть ухвалені відповідні рішення щодо організації нової системи харчування особового складу ЗСУ. Планувалося створити нову систему продовольчого забезпечення ЗСУ, у військових частинах – по системі шведського столу, а в бойових умовах – нові сухпайки замість несмачної тушонки. Експеримент продовжили кінця 2016 року.

Але, як повідомили в Міноборони, станом на 31 жовтня 2016 року в системі харчування військовослужбовців зміни не відбулися. Експеримент призупинили.

Розробкою нової системи харчування солдат зайнялися в Проектному офісі реформ Міноборони України і Центрі розвитку та супроводження матеріального забезпечення ЗСУ. Наприкінці грудня 2016 року перехід на нову систему харчування затверджено на засіданні Кабміну. З квітня 2017 року розпочався плановий перехід ЗСУ на нову систему харчування.

Не впорався міністр з запевненням, що до кінця 2016 року Україна отримає від США 1500 тепловізорів. У серпні 2016 року від США було отримано 1000 тепловізорів. Як повідомили нам в Міноборони, тепловізори від уряду США з жовтня 2016 року по лютий 2017 року, до ЗСУ не надходили.

Протягом четвертого року на посаді Полторак виконав лише 9% обіцяного. Оскільки програма діяльності Кабміну зобов'язує міністра оборони підвищити посадові оклади військовослужбовців, то Полторак автоматично виконав обіцянку підвищити зарплатню підлеглим.

З 1 січня 2018 року уряд змінив порядок нарахування грошового забезпечення військовослужбовцям. Зокрема, встановлено залежність розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням від прожиткового мінімуму для працездатних осіб (забезпечить щорічне зростання розміру грошового забезпечення в залежності від збільшення соціальних стандартів в державі).

Також збільшено у структурі грошового забезпечення частку основних його видів до 60% та зменшено частку додаткових видів у структурі грошового забезпечення з 85% до 40%. Крім того, ліквідовано диспропорцію в розмірах грошового забезпечення в різних силових структурах і надано правові підстави для перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям.

Не виконав міністр обіцянку трирічної давнини, що в маєтку соратника сім'ї екс-президента Віктора Януковича Сергія Курченка створять реабілітаційний центр для бійців АТО (с. Стовп'яги, Переяслав-Хмельницького району Київської області).

Йдеться про маєток, площею 35 га в районі Канівського водосховища.

«Можу сказати, що кращого санаторію я ще не бачив в Україні. На сьогодні Міністерство оборони вже виграло суд, ми забрали ту землю, зараз передаємо майно, і там буде розташовано один із реабілітаційних центрів», – запевнив Полторак, але щось пішло не так.

Вказаний маєток передали під охорону військової частини п/п В2050. Але, як повідомили нам в Міноборони, будівлі маєтку не відповідають будівельним та санітарним вимогам до приміщень, в яких розташовуються лікувальні заклади.

Влітку 2018 року на території району знаходився лише один реабілітаційний центр для учасників АТО, в селі Циблі (Український державний медико-соціальний центр ветеранів війни – один з найвідоміших медичних закладів в Україні). Про це нам повідомили в Управлінні соціального захисту Переяслав-Хмельницької райдержадміністрації.

Ще одна обіцянка Полторака надто затяглася у часі. В березні 2017-го він заявив, що планує до кінця року побудувати на полігоні «Широкий Лан» комплексне військове містечко біля села Михайлівка Миколаївська області. Планувалося, бригадний комплекс буде включати 11 казарм, їдальню на 2500 місць, спортивну базу, базу відпочинку, а також кафе, пошту і магазини і все це обійдеться державі майже в 400 млн грн.

Але до кінця року будівельна готовність об'єкту становила близько 63%. Зрештою терміни будівництва військового містечка були зірвані через недобросовісних підрядників.

Тим часом, в березні на полігоні сталася трагедія: в одній з брезентових палаток сталася пожежа через пічку-буржуйку, в результаті один військовослужбовець загинув і 7 отримали опіки. Побутові умови, в яких перебували солдати, просто вражали.

Серед намірів міністра, які наразі перебувають у стані виконання, є плани до кінця осені 2018 року на полігоні «Широкий лан» добудований бригадний комплекс. Також Полторак понад рік тому запевнив, що планує побудувати підземні залізобетонні сховища для боєприпасів.

Ще Полторак обіцяє реформувати Міноборони і Генштаб на всіх рівнях. Програма діяльності Кабміну зобов'язує міністра розмежувати компетенцію Міноборони (як органу формування державної політики) та Генерального штабу ЗСУ (як органу військового управління).

Відповідно до листа Міноборони від 18 квітня 2018 року, протягом 2016-2018 років було проведено ряд організаційно-штатних заходів в апараті Міністерства оборони, за результатами яких оптимізовано апарат та структуру міністерства з одночасним зменшенням кількості військовослужбовців із 170 до 152 (на 11%), зменшенням загальної кількості структурних підрозділів апарату з 25 до 18, а його чисельність скорочено майже на 200 осіб.

Також реорганізовано 77% структурних підрозділів Генштабу ЗСУ. Заходи реформування сплановано завершити до 2020 року. Закон про нацбезпеку започатковує реформу силових відомств відповідно до стандартів НАТО.

Крім того, Полторак має намір створити в Києві Залу Пам'яті загиблих у боях військовослужбовців.

На початку 2018 року виготовлено проектно-кошторисну документацію та розпочато процедуру закупівель через систему «Prozzoro». Будівництво Зали пам'яті розпочато на центральній алеї перед будівлею Міністерства оборони.

Раніше ми писали, як за чотири роки на посаді мера Києва виконує обіцянки Віталій Кличко.

Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: