«Слово і Діло» продовжує стежити за тим, як народні депутати від одномандатних виборчих округів виконують свої обіцянки. Сьогодні ми розбирались, які законопроекти обіцяли лобіювати у Верховній Раді мажоритарними Полтавської області.
У Полтавській області 8 мажоритарників, із них 6 давали обіцянки вносити зміни до законодавства. Загалом нардепи дали 32 зобов’язання на тему, а найбільше – Сергій Каплін від ОВО №144 (Полтава, Жовтневий р-н ). Він озвучив 19 намірів щодо законодавчих ініціатив і 4 вже провалив.
Не впорався нардеп з обіцянкою ініціювати низку законодавчих ініціатив, зокрема зміни до Конституції щодо відкликання народних депутатів. Пообіцявши перетворити слова на дії протягом тижня, Каплін так і не спромігся подати зміни до Конституції. Про це свідчить його сторінка законотворчості на офіційному порталі Верховної Ради України.
Також Каплін збирався внести проект закону щодо запровадження кримінальної відповідальності за липові лікарняні та відрядження, які видають народним депутатам, але досі цього не зробив.
Ще нардеп хотів запровадити на законодавчому рівні штрафи для політичних партій, якщо їхні депутати не ходитимуть на засідання ВРУ. Наприклад, за три прогули штраф мав би складати 320 тис. грн. Станом на 22 лютого 2018 року Каплін не ініціював обіцяного. Але раніше нардеп зареєстрував схожий законопроект (№7194), який не передбачає санкцій – штрафів саме для політичних партій у парламенті, а лише для окремих народних депутатів України.
Мажоритарник від Гоішніх Плавнів Костянтин Жеваго (ОВО №150) з чотирьох передвиборчих обіцянок щодо лобіювання законів провалив дві, а ще дві – досі не виконав. Він збирався законодавчо забезпечити розвиток мережі сімейної медицини та медичних закладів у сільській місцевості. Але не ініціював жодного законопроекту з цього приводу.
Коли Верховна Рада ухвалила проект закону «Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування в сільській місцевості» Жеваго не підтримав ухвалення цієї ініціативи за основу.
Ще нардеп обіцяв на законодавчому рівні сприяти закріпленню права першого робочого місця для випускників, але жодного законопроекту на цю тему не подав.
Також він збирався законодавчо закріпити соціальну відповідальність держави та підприємств за добробут населення територій, прилеглих до виробництва. Але поки не підтримав жодного проекту закону про соціальну відповідальність держави та підприємств перед населенням і не подав свого.
Костянтин Іщейкін від Лубен (ОВО №148) на виборах обіцяв домогтися впровадження «народного вето».
«Впровадження механізму народної законодавчої ініціативи: «народне віче» та «народний вотум недовіри». Громадяни на місцевому референдумі можуть скасувати рішення органів влади та місцевого самоврядування, а також відправляти у відставку місцевих чиновників – керівників міліції, податкової, прокурорів, суддів», – записано у передвиборчій програмі Іщейкіна.
Відповідно до Конституції України, право законодавчої ініціативи у Верховній Раді належить президенту України, народним депутатам та Кабміну (стаття 93 Конституції України). Станом на 3 березня 2018 року Іщейкін не зареєстрував у Верховній Раді України жодного законопроекту щодо надання народу права на законодавчу ініціативу та впровадження «народного вето».
Відзначимо, що Іщейкин, як і обіцяв, голосував за законопроект про Антикорупційний суд та підтримав медичну реформу, ініційовану Кабміном.
Юрій Бублик від ОВО №145 (Полтава, Київський р-н) виконав обіцянку не голосувати за законопроект про реінтеграцію Донбасу. Також нардеп пообіцяв підтримувати всі ініціативи щодо підвищення відповідальності за порушення Правил дорожнього руху. Але не голосував за включення до порядку денного законопроекту, який має на меті знизити поріг непокараності при перевищенні встановленої швидкості для водіїв та суттєве підвищення штрафів за перевищення швидкості.
Наступну ініціативу Бублик підтримав, коли в липні 2018 року Рада ухвалила за основу проект закону, що передбачає доповнення Кримінального кодексу окремою статтею 286-1, яка має регулювати покарання за порушення правил безпеки дорожнього руху особами у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння. Порушників пропонується карати позбавленням волі терміном від 8 до 10 років із позбавленням водійських прав на 10 років. Якщо попри заборону людина сіла за кермо, її можуть ув'язнити на п'ять років із позбавленням права керувати довічно.
Остання законодавча ініціатива щодо порушників ПДР була ухвалена 18 вересня 2018 року й передбачає збільшення штрафів за ігнорування пасків безпеки та мотошоломів більш ніж у 16 разів – із 51 грн до 850 грн. Юрій Бублик був відсутній під час ухвалення ініціативи. Хоча відповідно до даних на сайті ВРУ, він був зареєстрований на засіданнях парламенту.
Детальніше – на інфографіці.
Нагадаємо, ми писали, які законопроекти обіцяли лобіювати мажоритарники Запорізької області.
Також дивіться, що мажоритарники Хмельницької області обіцяли зробити в галузі культури.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»