Обіцянки країни чудес. Як працює народний депутат Мустафа Джемілєв

Читать на русском
Джемілєв виконав 44 відсотки обіцянок. Як він і сподівався, Меджліс продовжив діяльність в Україні.

За рік до виборів час підбити підсумки роботи Верховної Ради VIII скликання й подивитись, як кожен окремо взятий народний депутат виконував те, що пообіцяв перед виборами, а також під час каденції. Щодня «Слово і Діло» аналізуватиме рівень відповідальності двох народних обранців, поки не пройдеться всім списком парламентарів. Причому рівень відповідальності нардепів наш портал відстежує з моменту їх вступу на посаду. Сьогодні ми розбирались, як працює Мустафа Джемілєв (фракція «Блоку Петра Порошенка»).

Мустафа Джемілєв – депутат восьми скликань Верховної Ради. У листопаді 2014 року він пройшов до парламенту п'ятим номером у списку БПП. Нардеп є членом комітету Верховної Ради з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин. За час каденції він дав 27 обіцянок, з яких 12 виконав (44%), а 7 – провалив. Звертаємо увагу, що за нардепом «значаться» ще п'ять обіцянок із попереднього скликання: 3 виконаних, одна провалена й одна – в процесі виконання.

Мустафа ДжемілєвНародний депутат України

Не вийшло в Джемілєва два роки тому створити в Херсонській області на кордоні з Кримом «мусульманський» батальйон.

«Дійсно, ми збираємося створити там свій батальйон. Хоча, говорять «кримськотатарський, мусульманський», просто в цього батальйону будуть свої особливості: там не вживають спиртного, не їдять свинину. А якщо інші прийматимуть ці умови – будь ласка, якої б національності вони не були», – сказав тоді Джемілєв.

У березні 2016 року голова Генічеської райдержадміністрації Олександр Воробйов повідомив, що громадське формування «Аскер», яке складається з учасників блокади Криму, почне спільне з Держприкордонслужбою несення служби в контрольних пунктах в'їзду/виїзду на адмінкордоні з півостровом 28 березня 2016 року.

До червня, за словами нардепа Рефата Чубарова, в Херсонській області перебували добровольці з Криму, які очікували рішення про створення батальйону, що складається з кримських татар. Піднятий на Чонгарі поруч із державним прапором України й кримськотатарським національним прапор є символом добровольчої частини майбутнього батальйону, що складається з кримських татар, які організовано очікували, коли буде сформований військовий підрозділ.

Мустафа ДжемілєвНародний депутат України
Джемілєв заявив, що у Херсонській області буде створено "мусульманський" батальйонСказано 22 грудня 2015 р.Статус обіцянки: Не виконано

13 лютого 2017 року Чубаров повідомив, що на Чонгарі стався інцидент між військовослужбовцями ЗС України та членами організації «Аскер». За його словами, початком інциденту стало невмотивоване й силове зайняття військовослужбовцями облаштованої громадською організацією «Аскер» території, на якій базуються бійці кримськотатарського батальйону ім. Номана Челебіджихана, що на той момент усе ще формувався. Батальйону ім. Номана Челебіджихана мали надати номер військової частини, але цього так і не сталося.

Ще одна обіцянка Джемілєва, яку він дав у коментарі «Слову і Ділу» в лютому 2015 року, залишилася без відповіді нардепа. Він сказав, що скерує частину коштів від премії «Солідарність» імені Леха Валенси на фінансування Кримського дому в Києві. Але згодом нардеп не відповів на два наших запити з цього приводу.

Три роки тому Джемілєв обіцяв, що законопроект про статус кримськотатарського народу буде готовий до внесення до Верховної Ради в середині липня 2015 року. Однак проект закону не був зареєстрований і в жовтні. Терміни обіцянки були зірвані.

Додамо, що в квітні 2017 року у Верховній Раді був зареєстрований проект закону «Про статус кримськотатарського народу», який пропонує закріпити статус Автономної Республіки Крим як національно-територіальної автономії кримських татар. Серед авторів документа – голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров і лідер кримських татар Мустафа Джемілєв.

Як і обіцяв Джемілєв, діяльність Меджлісу продовжилася на вільних від окупації територіях України з центром у Києві. З квітня 2016 року головний офіс Меджлісу базується в Києві. У складі Меджлісу створена Особлива рада, до якої увійшли її голова, члени, які постійно перебувають на материковій Україні, а також лідер кримських татар Мустафа Джемілєв.

На початку 2016 року Джемілєв повідомив, що найближчим часом на материковій Україні розпочне діяльність Кримське релігійне управління, головний офіс якого буде в Києві.

«За останньою наявною в нас інформацією, з Кримського півострова виїхали приблизно 35 тисяч осіб. З них приблизно половина – кримські татари. Вони роз'їхалися всією територією України, більша частина – в Києві, частина – в західній частині України, у Львові, Івано-Франківську, Тернополі й частина, звичайно ж, в Херсоні.

Мустафа ДжемілєвНародний депутат України
Джемілєв обіцяє знайти кошти для вирішення проблем депортованихСказано 13 січня 2015 р.Статус обіцянки: Виконано

Крім цього, в Херсоні є 7-8 тисяч кримських татар, які завжди проживали там, також там живуть турки-месхетинці. Звичайно ж, правильно було б створити муфтіят там (у Херсоні – ред.), але ми подумали що правильніше буде, якщо він буде в Києві. У Херсоні та в інших областях можуть бути його філії або перебувати імами», – повідомив Джемілєв.

Представники 14 релігійних кримськотатарських громад на з'їзді в Києві 19 листопада створили муфтіят. Муфтієм був обраний Айдер Рустамов, який очолює Комітет духовних цінностей мусульман при правлінні Земляцтва кримських татар Києва. Учасники з'їзду сформували Раду улемів (вчених, що володіють знаннями релігії), який очолив голова Асоціації мусульман України Сулейман Хайруллаєв.

Духовне управління мусульман Криму, створене на материковій частині України, планує займатися захистом базових прав людини на території включеного Росією півострова.

Нардеп, як і обіцяв, знайшов кошти для вирішення проблем депортованих. У 2016 році віце-президент постійного форуму ООН із питань корінних народів Олівер Лооде повідомив, що на проект «Захист прав кримських татар коштами публічної дипломатії» естонський уряд виділив 105 тисяч євро.

Туреччина надала Україні кредит на 50 мільйонів доларів, а також виділила 10 мільйонів доларів для гуманітарних потреб, реабілітацію поранених учасників АТО на турецьких курортах, фінансування облаштування тисяч кримських татар, які були змушені залишити Крим.

Також Джемілєв виконав обіцянку про те, що кримські татари створять інформаційну мережу для боротьби з російською пропагандою. 7 травня 2015 року редактор телеканалу АТR Роман Спиридонов повідомив, що зараз журналісти завершують роботу над циклом «Діти війни» та документальними фільмами, присвяченими депортації кримських татар.

Крім цього, інформаційна редакція повертається до своєї звичної роботи – зйомок новинних сюжетів і спецрепортажів. Нагадуємо, що з 1 квітня через тиск російської окупаційної влади головний кримськотатарський канал ATR припинив мовлення. Кримськотатарське інформаційне агентство «Кримські новини» повідомило про переведення свого центрального офісу із Сімферополя до Києва після того, як Роскомнагляд відмовив агентству в реєстрації.

18 червня 2015 року канал ATR розпочав роботу в Києві. Народний депутат України Рефат Чубаров повідомив, що власники телеканалу не проситимуть коштів в українського уряду для мовлення телеканалу.

До кінця каденції Джемілєву потрібно виконати 8 обіцянок, половина з яких стосується проблем кримських татар. Нардеп пообіцяв домогтися скасування статусу нерезидентів для переселенців із Криму. Досі переселенці з Криму мають статус «нерезидентів» й існує дискримінація в доступі до банківських послуг. Для вирішення проблеми необхідно скасувати закон про вільну економічну зону «Крим» і внести урядовий законопроект, який врегулює відповідні питання.

Також нардеп пообіцяв, що будуть розроблені посібники та методичні матеріали для викладання кримськотатарської мови для дітей і студентів різного рівня знань.

У червні 2015 року Мустафа Джемілєв звернувся до Міністерства культури України з питанням про впровадження в країні кримськотатарської писемності латинською графікою. 7 серпня 2016 року директор книжкового видавництва «Букрек» (Чернівці) Дарина Максимець повідомила, що до початку 2016-2017 навчального року планує випустити два підручники з кримськотатарської мови та літератури для 8-го класу загальноосвітніх шкіл. Підручники призначені для класів із кримськотатарською мовою навчання. За угодою з МОН України будуть видані підручники «Кримськотатарська мова» та інтегрований курс «Література» (кримськотатарська та зарубіжна) тиражем по триста примірників кожен.

Подивитись, як виконують свої обіцянки інші нардепи, про яких ми писали раніше, можна в рубриці «Обіцянки країни чудес».

Ви можете також перевірити кількість обіцянок та якість їх виконання будь-яким політиком, скориставшись нашою відеоінструкцією.

Усі обіцянки чинних народних депутатів уже проаналізовані за методологією «Слова і Діла». Прочитати аналіз кожної обіцянки будь-якого нардепа можна в рубриці «Верховна Рада» в розділі «Політики».

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...