Сьогодні виповнюється чотири роки Мінським домовленостям. 5 вересня 2014 року представник ОБСЄ, посол Хайді Тальявіні, другий президент України Леонід Кучма, посол Росії в Україні Михайло Зурабов і представники самопроголошених «ДНР/ЛНР» уклали угоду про тимчасове перемир'я у війні на сході України. Однак договір був порушений уже через добу, 6 вересня, коли було обстріляне передмістя Маріуполя. Відтоді обстріли позицій українських військових не припинялися. Однак, як і раніше, сторони наполягають, що альтернативи Мінським угодам немає, а США продовжують закликати Росію виконувати свої зобов'язання, взяті в межах домовленостей Мінського протоколу, й негайно припинити бойові дії на Донбасі. До слова, чотири роки тому, 8 липня 2014 року, президент запевнив, що мирний план урегулювання ситуації на Донбасі буде реалізований.
Політолог Петро Олещук підкреслив, що за своїм змістом угоди, якщо відкинути пропагандистські нюанси, були дуже м’якою формою капітуляції України у війні на Донбасі.
Що пропонували для Донбасу
«Капітуляцією, бо якщо держава погоджується на певні поступки у власному суверенітеті на власній території за підсумками війни, це, по суті, капітуляція. Хоча ці обмеження були досить двозначними, тому можна було розглядати цей план як м’яку капітуляцію», – зазначив Олещук.
Скоріш за все, на той момент президент та його оточення розглядали Мінські домовленості як своєрідний Брестський мир, припустив політолог.
«Тоді, мабуть, мислили в ключі «зараз ідемо на певні поступки, отримаємо паузу, за деякий час РФ піде на поступки під тиском санкцій, ну й, відповідно, можна буде говорити про перемогу», – уточнив він.
На його думку, РФ вважала, що не потрібно й далі продовжувати ескалацію, щоб не наражатися на нові санкції. Краще зв'язати Україну цими угодами й чекати, поки не зміниться влада.
Вони досі чекають, що влада зміниться й піде на поступки. Поступки – це визнання анексії й того, що Україна не продовжуватиме євроінтеграційний рух, додав Олещук.
Практика показала, що сподівання обох сторін не виправдалися, акцентував він.
«Жодна зі сторін не зазнала краху, війна перейшла в напіввизнаний, напівпозиційний характер та у формат боїв на виснаження. Це не вигідно нікому, а нам – найбільше, адже війна на нашій території», – констатував експерт.
На той момент альтернативи не було, Мінські угоди стали результатом поразки України, яка була обумовлена загальною відсталістю ЗСУ, пояснив він.
Мінськ як запобіжник «великої війни» з РФ
Сенс цієї війни – втримати Україну в орбіті впливу РФ із перспективою інтеграції територій до так званого нового СРСР.
«У цій ситуації велика війна нікому не потрібна. Кому потрібно бомбити підприємства, які ти в перспективі розглядаєш своїми», – наголосив політолог.
РФ постійно бряцає зброєю, але таких намірів вона не мала, а військова реформа в РФ показує, що вони взагалі готувалися не до глобальних військових конфліктів, а до спецоперацій, звернув увагу експерт.
«Немає жодних фактів того, що Мінські угоди стримали від чогось Росію, адже немає фактів, що Росія таке планувала», – констатував він.
Чотири роки потому. В пошуках нового «мирного плану»
Зараз немає підстав говорити, що конфлікт близький до завершення, додав політолог.
Після ліквідації Захарченка призначать когось іншого, але це ні на що не впливатиме, але слід розуміти, що якісь процеси відбуваються, уточнив він.
Політолог нагадав про інтерв'ю Медведчука, якого асоціюють із процесом урегулювання конфлікту, й відомо, що він відіграє роль у переговорному процесі щодо звільнення заручників та військовополонених. Крім того, він виступав як автор так званих «мирних планів».
«Перший його мирний план ґрунтувався на реалізації Україною Мінських домовленостей у політичній частині», – пояснив експерт.
Поки незрозуміло, про що йдеться, але запуск цієї ідеї передуватиме розкрутці цього мирного плану. Мирний план, очевидно, спиратиметься на Мінські домовленості, на політичну частину, підкреслив він.
«Не випадково це з’явилося зараз, адже він уже висловив підтримку партії «За життя». Тобто Медведчук повертається в політику, з цим мирним планом ітиме на вибори й, можливо, в прифронтових територіях це підтримають, адже там об’єктивно люди просто втомилися від війни. Це ідея, яка обігруватиметься під час майбутніх виборів. Не про один мирний план ми ще почуємо», – резюмував Петро Олещук.
Нагадаємо, 27 серпня 2015 року президент України Петро Порошенко пообіцяв, що третьої зустрічі в Мінську щодо врегулювання ситуації на Донбасі не буде.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»