ДБР: як обирають кадри та чи все готово до запуску

Читать на русском
Євген Крапивінексперт ЦППР

Наміри керівництва ДБР розпочати роботу з вересня, як було заявлено раніше, скоріш за все, реалізують. Однак зараз призначені лише 40 осіб, які вже склали присягу держслужбовця. Переважно це адміністративні посади.

Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів фахівець Асоціації УМДПЛ Євген Крапивін, оцінюючи запуск Державного бюро розслідувань з осені.

«Не вирішене перш за все кадрове питання. Є 180 посад у центральному апараті, на які внутрішня комісія вже обрала та призначила 40 кандидатів, а щодо інших проводилася спецперевірка. Можливо, невдовзі оголосять, що перевірки вже завершились, але є ще 455 посад у територіальних управліннях, адже має бути сім територіальних органів, по три області на одне управління. Їх обирає внутрішня комісія №2. Співбесіди не розпочалися», – зазначив Крапивін.

Він уточнив, що потрібно провести співбесіди, проголосувати, відправити на перевірку. За оцінками, це буде не раніше ніж у листопаді.

Експерт додав, що залишається ще 27 посад, які обирає зовнішня комісія. Кандидати обрані, але Роман Труба з ними не погоджується, а ці 27 посад – керівники управлінь, тобто без них робота буде неповноцінною. При тому, що їх має бути не 27, а 150.

З 1 вересня ДБР запрацює без керівництва, територіальних органів. Хіба що центральний апарат буде сформований зі 180 осіб, з яких якась частина – слідчі.

«У такому складі теоретично можна почати розслідувати провадження. Найменший термін розслідування – 2 місяці, потім продовжується на 6, тобто це не проблема. Однак орган працюватиме в гібридному режимі, це факт. При тому, що це лише кадрові питання», – підкреслив Крапивін.

Не вирішені питання повноважень. У ВР на другому читанні висить законопроект №5395Д, який намагалися проголосувати ще в червні, але Рада пішла на канікули, нагадав експерт.

«По-перше, оперативників немає, по-друге, навіть, якби вони були, немає повноважень для здійснення оперативно-розшукової діяльності», – пояснив він.

В принципі, слідчий може користуватися не інструментами оперативно-розшукової діяльності, а лише інструментами негласних слідчих дій. За тяжкими та особливо тяжкими злочинами через ухвалу суду проводяться класичні прослуховування, спостереження за особою. Однак зі злочинами середньої тяжкості будуть труднощі, наголосив фахівець.

За його словами, запустити роботу можна, провадження реєструвати – також, але залишаються питання доукомплектування кадрами та законодавчого врегулювання в частині повноважень.

Також є питання до розподілу повноважень, системи оцінки та взаємодії з прокуратурою, додав він.

«У ГПУ створили департамент процесуального керівництва за ДБР, але його укомплектували повністю з кадрів самої прокуратури за переведенням. Тобто без конкурсу. Це може бути реальною загрозою для ДБР, тому що в ручному режимі, наприклад, спробувати блокувати провадження», - уточнив експерт.

Він звернув увагу, що для НАБУ та САП усе було виписано абсолютно окремою статтею закону, були абсолютно окремі правила щодо всього, були конкурси, все виписано прямо в законі про прокуратуру.

«Чомусь для ДБР особливостей немає. Як вирішуватимуть потенційний конфлікт, що може виникнути з прокуратурою, далі зрозуміємо», – резюмував Євген Крапивін.

За даними «Слова і Діла», 20 грудня 2017 року голова Державного бюро розслідувань Роман Труба заявив, що у вересні 2018 року будуть відкриті перші кримінальні провадження.

Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.

ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ

та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»
Поділитися: