Періодично народні депутати приймають звернення до тієї чи іншої міжнародної структури з різних приводів. Іноді такі звернення бувають поодинокими, як наприклад, щодо агресії Росії проти Сирії. Бувають підстави, через які Рада багато разів звертається до світової спільноти й у підсумку домагається результату. А деякі звернення заздалегіть спрямовуються в порожнечу. «Слово і Діло» вирішило подивитися, в які структури та з якими питаннями зверталися наші парламентарі VIII скликання, а також чи був при цьому якийсь «зворотний зв'язок».
З початку нинішнього скликання до Верховної Ради було подано на розгляд 56 звернень народних депутатів з найрізноманітніших питань. З них 40 – прийняті, ще 9 очікують розгляду, 6 – зняті з розгляду і одне звернення повернули на доопрацювання.
Найчастіше (8 разів) український парламент звертався до різних міжнародних інстанцій з приводу звільнення заручників і політичних в'язнів, яких утримують в Росії. Тільки щодо Надії Савченко було прийнято 4 звернення. Оскільки українську льотчицю та нардепа в результаті обміняли на двох російських найманців, то можна припустити, що звернення наших парламентарів мали якусь вагу в усій цій історії.
До речі, одне з останніх таких звернень Ради до колег з інших країн, а також парламентських асамблей міжнародних організацій і світових лідерів стосувалося вироку Московського міськсуду за сфабрикованою справою проти українського журналіста Романа Сущенко.
Більшість звернень парламенту до світової спільноти стосувалося агресії РФ. Так, за останні чотири роки Рада 6 разів направляла свої звернення до парламентів іноземних держав і до міжнародних організацій щодо порушення прав і свобод людини з боку РФ, ще 6 разів – просила посилити міжнародний тиск на РФ, 4 рази – з приводу визнання факту агресії РФ проти України. Однак, поки сама Україна не визнала північного сусіда країною-агресором і не змінила своє законодавство, світове співтовариство досить активно висловлювало стурбованість й не більше.
Про ефективність звернень наших нардепів в різні міжнародні структури можна судити з надання Україні безвіза. Ми вже рік як можемо вільно їздити в країни Шенгенської угоди лише з біометричним паспортом. Однак, з безвізом був якраз той випадок, коли обіцянку довелося чекати три роки, оскільки саме стільки часу знадобилося, щоб домогтися від ЄС цієї преференції. І за дивним збігом, саме тричі Верховна Рада зверталася до європейської спільноти з проханням прискоритися в своєму рішенні.
Також вже тричі нардепи торкалися звернень з приводу надання автокефалії Українській православній церкві. Тобто, двічі Рада зверталася до Всесвятішого Варфоломія, Архієпископа Константинополя та Нового Риму, Вселенськогой Патріарха (ініціатором був спікер ВР Парубій) і один раз нардеп Новинський підготував звернення, в якому навпаки, пропонувалося не розколювати без того немонолітний православний світ. Втім, ініціатива Новинського досі чекає розгляду.
Нардеп Сергій Кіраль за підтримки Ольги Богомолець подав проект звернення Верховної Ради до ООН з приводу боротьби з туберкульозом в Україні. Причому в пояснювальній записці до своєї ініціативи він зазначив, що не лікарі, а саме нардепи грають ключову роль в перемозі над недугою. Але колеги чомусь не перейнялися високу місією і досі так і не розглянули це звернення.
Щоправда нардепи спробували повернути в Україну скіфське золото, яке було вивезене з Криму на виставку в музеї Нідерландів, а після анексії півострова надовго «застрягло» в Амстердамі. Рада ухвалила звернення до своїх голландських колег, з проханням визнати стародавні фібули, колти та підвіски українськими, а не російськими. Невдовзі дорогоцінні царські прикраси повернулися в Україну.
Детальніше – на інфографіці.
Раніше «Слово і Діло» писало, що Рада підтримала постанову про єдину помісну церкву. Як голосували нардепи, дивіться на нашій інфографіці.
Також ми повідомляли, що нардепи закликали ОБСЄ дати оцінку «виборам» у Криму.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»