Як нові будівельні норми змінять міста та умови життя українців?

Читать на русском
Олег Приходькоексперт в сфері нерухомості

Уже багато років будівельна галузь потребує наведення ладу та осучаснення правил забудови. А міста загалом мають ставати не лише комфортнішими та безпечнішими для проживання, а й бути одночасно історично цінними та сучасно-модерновими.

Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів експерт у сфері нерухомості Олег Приходько, оцінюючи запровадження Мінрегіоном нових будівельних норм із 1 вересня.

«Державні будівельні норми безпосередньо є першим кроком, з якого починається кожний новий проект. Дуже позитивним є той момент, що за останні роки будівельної галузі торкнулися зміни. Шлях уперед має якнайшвидше позбутися учорашньої радянської спадщини», – зазначив Приходько.

Якщо раніше зовнішній вигляд міст спотворювали радянські бліді жебрацькі фасади, які вписувалися серед цінних історичних будівель, то сьогодні з'являються величезні будівлі-монстри, що виростають хаотично й часто на місцях скверів чи дитячих майданчиків.

За його словами, зміни спрямовані на те, щоб навести лад у забудові міст нашої держави.

Зокрема, одним із важливих нововведень є запровадження так званих ліній, констатував експерт.

«Для обмеження висотності запроваджуються «блакитні» лінії. Завдяки цьому в нас не будуть з’являтися будинки, що значно височіють над іншими. Це і естетика, і безпека, і комфорт», – уточнив Приходько.

Щодо забудови в парках, скверах і будь-яких зелених зонах, то ухвалюються «зелені» лінії, додав він.

«Своєю чергою це унеможливить ситуації, за яких активісти та мешканці мікрорайонів блокуватимуть будівельні майданчики, що з’являлися в зелених зонах», – пояснив фахівець.

Крім того, за його словами, для безпеки проживання та для якнайшвидшого усунення надзвичайних ситуацій будуть «жовті» лінії.

«Якщо від’їхати від Києва на відстань близько 50 кілометрів, то серед сіл можна побачити поодинокі п’ятиповерхівки, які безглуздо виглядають на фоні одно- та двоповерхових приватних будинків», – звернув увагу експерт.

Відтепер усі міські та сільські населені пункти матимуть обмеження щодо висотності, наголосив він.

«У селах із населенням до 1 тисячі жителів дозволено будувати лише садибні будинки. У селах із населенням більше ніж 1 тисяча жителів – до 4 поверхів, у селищах міського типу – 5 поверхів. Міста з населенням менш ніж 50 тисяч жителів – 9 поверхів, із населенням від 50 до 100 тисяч – 16 поверхів. Якщо населення міста становить понад 100 тисяч мешканців, максимум поверхів – згідно з документацією просторового планування», – пояснив фахівець.

Питання благоустрою завжди гостро стоїть не лише для мешканців новобудов, а й для жителів сусідніх будинків, адже нова будова – це зникла вільна ділянка та унеможливлення користування нею, уточнив експерт.

«Відтепер при проектуванні будинку, вищого за 11 поверхів, 70% ділянки має бути запроектовано під зони відпочинку, дитячі та спортивні майданчики», – підкреслив він.

За його словами, всі ці нововведення приноситимуть користь людям лише за умови їх дотримання.

«У нас часто за недотримання навіть законів винні не несуть покарання, або ж покарання є таким, що порушувати вигідно, а передбачені штрафи не діють. Тому є сенс удосконалити законодавство в частині виявлення порушень на початкових стадіях будівництва та відпрацювати механізми попередження незаконних забудов», – резюмував Олег Приходько.

За даними «Слова і Діла», мер Києва Віталій Кличко пообіцяв, що занедбані через бездіяльність власників історичні будинки столична влада повертатиме до комунальної власності.


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...