«Я прийшов до ГПУ на 2 роки»: що вдалося в Генпрокуратурі та на яку посаду претендує Луценко?

Читать на русском
Вадим Карасьовполітолог, директор Інституту глобальних стратегій

12 травня 2016 року Верховна Рада підтримала закон, що дозволив призначити новим генпрокурором України Юрія Луценка, який не має юридичної освіти. Президент одразу ж підписав цей закон, а Луценко склав присягу. У перший рік (із 12 травня 2016 до 11 травня 2017) своєї роботи на посаді генпрокурора Луценко дав 41 обіцянку, виконавши лише 7 запевнень і проваливши 17. Ще 17 обіцянок перейшли на наступний рік. За другий рік ситуація майже не змінилася. Виконати вдалося лише 6 обіцянок. Загальний рівень відповідальності Юрія Луценка впав із 17 до 9 відсотків. При цьому ще в день призначення він чітко встановив терміни свого перебування в ГПУ. «Я прийшов до Генеральної прокуратури на півтора-два роки. Цей термін пов'язаний із моїми особистими планами в житті, а також із законодавчим полем, яке передбачає, що через два роки ГПУ має стати європейською організацію», – впевнено заявив тоді Луценко. Що ж, час минув, але чи наблизилася прокуратура до європейських стандартів та чи залишиться Луценко на посаді генпрокурора?

«Слово і Діло» вирішило підбити підсумки дворічної роботи Юрія Луценка в ГПУ.

Політолог Вадим Карасьов зазначив, що крок у європейському напрямку Луценко зробив, але лише крок, не більше, тому що завдання, які були поставлені перед ГПУ, дещо інші.

«Потрібно було витримати конкуренцію за провідну роль ГПУ між новими антикорупційними органами. Генпрокуратура тут вправно відстояла свої позиції. Побоювання багатьох, що нові антикорупційні органи – НАБУ та САП – віддалять генпрокуратуру, не виправдалися», – констатував експерт.

Політолог звернув увагу, що прокуратура весь час була досить активною в питанні конфіскації.

«Дійсно, багато було зроблено, щоб повернути кошти попередників до бюджету. Тут ГПУ тримала першість на тлі поки не дуже серйозних успіхів НАБУ, які значно менше повернули грошей до бюджету», – підкреслив Карасьов.

На його думку, Луценко дійсно не збирався надовго затримуватися в ГПУ. Однак поки не збирається йти з посади Гройсман, а саме тут ключова розв’язка, уточнив політолог.

У генпрокурора на сьогодні єдиний напрямок кар’єрного зростання – посада прем’єр-міністра.

«Тому поки не буде вирішене питання з Гройсманом – чи залишиться він до виборів, чи, можливо, буде відправлений у відставку, чи сам піде з посади – нічого не зрозуміло. Коли він піде, тоді вже на це місце може заступати Луценко з риторикою на кшталт того, що все, що я міг зробити в ГПУ, я зробив, і тепер час проводити зміни на посаді прем’єр-міністра», – пояснив він.

Далі не виключено, що буде курс на 2024 рік і президентські вибори, припустив експерт.

«Поки що все йде за планом. Не можна сказати, що Луценко не виправдовує сподівання тих, хто робив на нього певні ставки», – додав політолог.

Два роки на посаді генпрокурора: топ обіцянок ЛуценкаЗа два роки на посаді генпрокурора рівень відповідальності Луценка впав із 17 до 9 відсотків.

Експерт нагадав, що було багато нарікань з приводу відсутності юридичної освіти в Луценка, але якщо є націленість на політичну кар’єру, а не суто прокурорську, силову, то це якраз не недолік, а навпаки, тому що ти дієш як політик, коли стоять не суто правові, але й політичні завдання.

«З точки зору законності, це був не найкращий варіант – призначення на посаду генпрокурора людини без профільної освіти. Але з точки зору особистих інтересів, кар’єрних планів та амбіцій, це допомогло Луценку втриматися на посаді без серйозних провалів, скандалів і думати про подальшу кар’єру на більш високих державних посадах», – резюмував Вадим Карасьов.

Топ обіцянок Луценка – на нашій інфографіці.


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...